Перейти до вмісту

Книга пісень (1892)/Сиділи ми, любко, обоє…

Матеріал з Вікіджерел
Книга пісень
Гейнріх Гейне
Лірічні співанки
Сиділи ми, любко, обоє…

пер.: Леся Українка
• Інші версії цієї роботи див. Сиділи ми, любко, обоє… Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892


42.

Сиділи ми, любко, обоє
У легкім чове́нці своїм.
Ніч тиха була, ми з тобою
Плили геть шляхо́м водяни́м.

Ми о́стрів заклятий стріва́ли,
Ген-ген в сяйві місяця мрів,
Там гуки чудо́ві лунали
І мглистий таночок лелів.

Так любо ті гуки бреніли,
Леліли таночки дивні́,
Та геть нас відносили хвилі,
Плили́ ми по морю сумні́.

Л. У.