Листи до братів-хліборобів
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| Листи до братів-хліборобів Wien: Buchdruckerei CARL HERRMANN, 1926 |
|
|
 |
сторінка
для тих сучасних і будучих,
якого-б вони не були обряду, мови і племени — мешканців Української Землі,
що хотітимуть окремої і суверенної,
рицарською дисципліною і вірностю провідників здобутої,
на співпраці класів — во імя Реліґії, Землі-Батьківщини і Авторитету — побудованої,
Української Держави
і що в установленю власними місцевими силами, дисциплінуючої провідну верству,
Монархічної Влади
в формах дідичного а не виборного Гетьманства
бачитимуть єдиний вихід з українського колоніяльного гниття.
Для позбавлених територіяльно-політичної свідомости і почуття соціяльної єрархії,
розбиваючих Землю: племінно-націоналістичних, віроісповідних і демагогічних сект,
що живуть з цькування народу на панів або гризні місцевих вір і »націй« між собою,
і що із зненависти до своїх власних земляків волітимуть завжди чужоземну владу
памяти того родового хліборобського рицарства XVII віку,
яке, бридячись бути колоністами на своїй Українській Землі
і хотячи правити своєю Батьківщиною само, а не при помочі Варшавської метрополії,
пішло на чоло козацького повстання 1648 року,
намагалось дати його сліпій, анархічній і примітивній стихії
Українську Державну Ідею,
але не можучи республиканським методом організації опанувати український хаос
і стати фундаментом
Української Держави,
згинуло разом з нею від бунту,
нездатних без сильної влади до незалежного державного життя,
українських опришків і дейнеків,
оставшись вірним своїй
Державній Ідеї Українській
сторінка
Szlachta na Ukrainie. Udział jej w życiu narodu ukraińskiego na tle jego dziejów. Kijów — Kraków. 1909.
Nasze stanowisko na Rusi-Ukrainie. (Zagajenie prywatnego zebrania w Kijowie w Lutym 1909 r.). Kraków 1909 (видано під псевдонімом Nobilis Ruthenus).
Данило Братковський суспільний діяч і письменник XVII ст. Вірші Данила Братковського в перекладі Василя Доманицького. Київ. 1909.
Аріянський соймик в Киселині на Волині в Маю 1638 р. Причинок до історії аріянства на Україні. Львів. 1910.
Z Dziejów Ukrainy. Księga pamiątkowa ku czci Włodzimierza Antonowicza Paulina Święcickiego i Tadeusza Rylskiego. Pod Redakcyą Wacława Lipińskiego Kijów-Kraków. 1912.
Nazwy „Ruś“ i „Ukraina“ i ich znaczenie hiśtóryćzne
Echa Przeszłości: Przysięga panów wołyńskich na sejmie Lubelskim 1569 r. — Czołobitna do Króla Stefana Batorego od szlachty województwa bracławskiego 7 Lipca 1576. r. — Artykuły województw kijowskiego i wołyńskiego pod Sandomierzem uchwalone roku 1606. — Jan Szczęsny Herburt w obronie Rusi. — List szlachty wołyńskiej do mieszczan łuckich w sprawie bractwa łuckiego d. 1 Wrześnja 1619 r. — Supplikatia. w roku 1623 od ludzi zawołania szlacheckiego, religii starożytnej greckiej, posłuszeństwa wschodniego. — Szlachta unici. — List Metropolity kijowskiego Isaji Kopińskiego, pisany w r. 1631 do Kniazia Jeremiego Wiszniewieckiego w sprawie przejścia tego ostatniego z obrządku wschodniego niezjednoczonego na obrządek rzymsko-katolicki. Szlacheccy przedstawiciele narodu ruskiego w r. 1632. — Szlachta ruska w przededniu powstania Chmielnickiego.
Niedośpiewana Pieśń:.O Stanisławie Mrozowickim pułkowniku korsuński — Śmierć Danyła Neczaja pułkownika bracławskiego. — Śmierć kozaka-kobzarza.
Stanisław Michał Krzyczewski. Z dziejów walki szlachty ukraińskiej w szeregach powstańczych pod wodzą Bohdana Chmielnickiego.
Dwie chwile z dziejów porewolucyjnej Ukrainy: I. U szczytu potęgi. II. Na Przełomie.
Dokumenty Ruiny: List byłego generała artyleryi W. Ks. Ruskiego Stefana Niemirycza do Wojska Zaporożskiego. — Uniwersał Hetmana zadnieprskiego Jana Brzuchowieckiego do Ukrainy Prawobrzeżnej. — Z pism Lazara Baranowicza Archiepiskopa czernihowskiego.
Szlakiem Bohdanowym: Duma Iwana Mazepy. — Portret Hetmana Mazepy, wręczony mu przez Akademię Mohilańską w Kijowie w r. 1708.
Mowa Samuela Zorki na pogrzebie Bohdana Chmielnickiego wedle Latopisu Wełyczkowego.
Україна на Переломі. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю. Відень. 1920.
Реліґія і Церква в Історії України. Philadelphia. Pa. 1925.
сторінка
сторінка
сторінка
VII-XLVIII
1 — 2
63 — 64
111 — 112
344 — 346
КІЛЬКА УВАГ З ПРИВОДУ СТАТТІ Є. X. ЧИКАЛЕНКА „ДЕ ВИХІД?“
| Стор. | Рядок. | Надруковано: | Має бути: |
| 12 | 3 зг. | 3 | з |
| 15 | 12 зг. | романтичного | ідеалістичного |
| 22 | 13 зн. | Модовий | Медовий |
| 26 | 9 зг. | що | то |
| 29 | 15 зг. | від 1905 року | від першої на Наддніпрянщині газети „Хлібороб“ з 1905 |
| 88 | 10 зн. | Незвичайно | 5. Незвичайно |
| 97 | бракує останнього рядка | Чи поширеня національної свідомости іменно за часів теперішнього відродженя Гетьманщини — що підкреслив навіть український соціяліст-небіжчик Ткаченко — це не явище того самого порядку? | |
| 126 | 19—20 зн. | віру, і залежать | віру. І залежать |
| 268 | переставлені | 268 має йти сторінкою 270 | |
| 269 | 269 має йти сторінкою 268 | ||
| 270 | 270 має йти сторінкою 269 | ||
| 294 | 8 зг. | духовною, і на | духовною, а і на |
| 365 | 14 зн. | раціоналістичний і побудований | раціоналістичний, матеріялістичний і побудований |
| 385 | 7 зг. | бо твореня | до твореня |
| 436 | 17 зг. | частинкою | частиною |
| 440 | 3 зг. | частинни: | частини: |
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|