Листи до братів-хліборобів/III

Матеріал з Вікіджерел
ЛИСТИ ДО БРАТІВ-ХЛІБОРОБІВ.
 

 
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
(28 ЛИСТІВ)
 

 
Розділ 1-ий закінчений в літі 1921 р.; розділ 2-ий — в зимі 1922 р.
 

 
ЗМІСТ:

Про національну аристократію та про три основні методи її орґанізації: класократію, охлократію і демократію.

1.

Лист 1: Роля письменника-публіциста в процесі національної творчости (ст. 113).

Лист 2: Слово — слуга стихійного хотіння. Сотворити хотіння словом — неможливо (ст. 115).

Лист 3: Перше творче завдання слова: усвідомлювати і формуловати несвідоме стихійне хотіння (ст. 116).

Лист 4: Еволюція сотворених словом образів-ідей в залежности од сили стихійного хотіння, з якого ці образи-ідеї повстали (ст. 120).

Лист 5: Раціоналізація методів боротьби за ідеї і раціоналізація самих ідей {ст. 122).

Лист 6: Друге творче завдання слова: дати раціональні, на обсервації та історичнім досвіді оперті, методи для здійсненя ірраціонального стихійного хотіння (ст. 126).

Лист 7: Як треба розуміти термін: національна аристократія (ст. 129).

Лист 8: Од витвореня чи винищеня своєї власної національної аристократії залежить скрізь і завжди доля даної нації (ст. 132).

Лист 9: Процес зміни національних аристократій (ст. 132).

Лист 10: Без матеріяльної сили і морального авторітету не може бути національної аристократії, а без національної аристократії не може бути нації (ст. 136).

Лист 11: Матеріяльна сила всякої національної аристократії спірається: на володінню засобами війни і на володінню засобами продукції (ст. 137).

Листи 12, 13, 14, 15: Приклади аристократій, не володіючих засобами продукції: червоношкурі Індийці, українські отамани, правління Бріяна у Франції, влада інтеліґенції (ст. 140).

Лист 16: Сучасна демократія — це новий період старої боротьби за світську владу між володіючими засобами продукції войовниками і не володіючими засобами продукції пацифістичними інтеліґентами (ст. 150).

Лист 17: Інтернаціональний соціялізм, як найбільше яскравий прояв сучасного бажання не володіючої засобами продукції і матеріяльно непродукуючої інтеліґенції захопити в свої руки світську владу на цілім світі (ст. 155).

Лист 18: На Україні це бажання знайшло собі вираз в есеровщині (ст. 164).

Лист 19: Хлібороб і кочовник (ст. 172).

Лист 20: Вікова українська боротьба між кочовниками та осілими і володіючими засобами продукції хліборобами. Не володіюча засобами продукції і тому матеріяльно безсила інтеліґентська демократія своїм зажерливим бажанням влади дезорґанізує хліборобів, і в той спосіб спричиняється до перемоги кочовників та до повного обезсиленя України (ст. 175).

2.

Лист 21: Про моральний авторітет національної аристократії і метод аналізу цього складного питання (ст. 185).

Лист 22: Розвиток матеріяльної культури і громадська мораль (ст. 196).

Лист 23: Взаємовідношеня між моральним авторітетом національної аристократії і матеріяльним та технічним розвитком даної нації. Три типи цього взаємовідношеня, відповідаючі трьом основним методам орґанізації національної аристократії: класократії, демократії і охлократії (ст. 199).

Лист 24: Взаємовідношеня між моральним авторітетом національної аристократії і расовими прикметами, одідиченими даною нацією по тім чи иншім сполученю рас, що відбулось на її території (ст. 209).

Лист 25: Тип перший взаємовідношеня між расою активною і расою пасивною: — орґанічний; по свому орґанізацийному методу: — класократичний (ст. 216).

Лист 26: Тип другий взаємовідношеня між расою активною і расою пасивною: — хаотичний; по свому орґанізацийному методу: — демократичний (ст. 230).

Лист 27: Тип третій взаємовідношеня між расою активною і расою пасивною: — механічний; по свому орґанізацийному методу: — охлократичний (ст. 261).

Лист 28: Гомогенність (однородність) хотіннь активних і пасивних елєментів нації, як підстава морального авторітету всякої національної аристократії. Приклади класократій, охлократія і демократій, взяті з історії та життя ріжних націй (ст. 284).