Під хмарним небом/Заклик
◀ Кохання | Під хмарним небом Заклик |
Сон ▶ |
|
С торічча минають.
Спливає година —
В нещастї й неволї
Вся Русь-Україна.
Віддавна жили ми
У лютій недолї,
Здавалось, не гляне
Нам сонце нїколи.
Але ми боролись
З останньої сили
І кровю своєю
Край рідний зросили…
Гей, браття, ізнову
За Русь-Україну
Свій стяг підіймайте,
Терпіть до загину!
Крівавая люта
Минула година,
Але-ж ще в недолї
Вся Русь-Україна.
Мечі і гармати
Покинули люде, —
Хай праця сьвятая
Нам зброєю буде,
Хай праця сьвятая
Всї руки з'єднає
І з лиха й з неволї
Наш край визволяє!
Гей, браття, ізнову
За Русь-Україну
Свій стяг підіймайте,
Терпіть до загину!
Гей, браття, хто має
Ще душу живую
І правду у серцї
Ще носить сьвятую;
Хто зможе за правду
Життя віддавати,
Той хай ізгадає
Заплакану мати
І з иньшими вкупі
Стає хай робити,
Народ наш ведучи
До волї й осьвіти!
Гей, браття, ізнову
За Русь-Україну
Свій стяг підіймайте
Терпіть до загину!