Ромео та Джульєта/Прольоґ

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ромео та Джульєта (1901 під ред. Др. Ів. Франка
Прольоґ (Уіллїям Шекспір), переклад — П. А. Кулїша
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний желехівкою.
ПРОЛЬОҐ[1]

Дві сїм’ї поважні у гарній Веронї,
Де ми поміщаєм свою дивовижу,
Заївшись за давнї й недавнї досади,
Сусїдською кровю поплямили руки.

Утроби планетні ненавидцїв лютих
На сьвіт появили закохану пару,
І вийшла з кохання крівава руїна,
І зникла в руїнї запекла ненависть.

Страшенні пригоди палкого кохання,
Сусідської злоби та ворогування,
Що тілько смерть дїток могла погасити,
Нам треба в недовгій частинї змістити.
Хто пильно на сцену зволить поглядати,
Недомовки будем граннєм доповняти.


Примітки[ред.]

  1. Сей прольоґ (у Шекспіра Chorus) про пущено в першім повнім виданю Шекспірових творів з р. 1623, хоча давнїйші виданя нашої траґедії мають його. Се дало підставу до припущеня, що сей „Прольоґ“, як також „Хор“ при кінцї першого акту, дороблені не Шекспіровою рукою.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.