Словарь української мови (1924)/Пс–Пт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
П.
 

псалом  •  псаломник  •  псалтирка  •  псалтирний  •  псалтирник  •  псалтирочка  •  псалтирь  •  псальма  •  псе  •  псєнник  •  псик!  •  псина  •  псиний  •  псинка  •  псити  •  псиця  •  псище  •  псій  •  псінки  •  псіти  •  псота  •  пстинькати  •  пструг  •  пструглі  •  пстружок  •  псування  •  псувати  •  псуватися  •  псьоглавець  •  псюка  •  псюрник  •  псюрниця  •  псюрня  •  псявіра  •  псяґа  •  псякування  •  псякувати  •  псянка  •  псяр  •  псярка  •  псярник  •  псярня  •  псячий  •  псячити  •  псячка  •  псяюха  •  птаство  •  птаський  •  птах  •  пташа  •  пташачий  •  пташачор  •  пташенька  •  пташеня  •  пташечка  •  пташина  •  пташиний  •  пташів'я  •  пташка  •  пташник  •  пташниця  •  пташня  •  пташок  •  пти  •  птиця  •  птиченя  •  птичий  •  птичка  •  птічко  •  птруту!  •  пту-гей-са!  •  птукавка  •  птукач  •  птуц!  •  пту-ча!