Блекоти́ця, ці, ж. = Блекот. Вх. Пч. II. 32.
Блекото́ра, ри, блекото́ря, рі, ж. 1) Дойная матка съ сосуномъ. Вас. 198. 2) Ягненокъ, родившійся весною. Лохв. у.
Бле́ндати, даю, єш, гл. = Плентати. Ледво блендала ногами. Гн. II. 27.
Блеск, ку, м. = Блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа Божого не бачив. Кіев. у. Пішов з блеску світа. Исчезъ. Ном. № 11041.
Блескі́тка, ки, ж. Блестка.
Блескоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Сверкать, блестѣть. Блескотючи кругом очима, обзирює козацький стрій. Греб.
Блесну́ти, ну́, не́ш, гл. = Блиснути. Блеснули мечами, як сонце з хмари. Чуб. III. 291.
Блехува́ти, ху́ю, єш, гл. = Блихувати 2. Та Штолюка молодого в кайдани блехуют. Гол. III. 60.
Блешня́, ні́, ж. Родъ удочки для крупной рыбы; крючекъ у этой удочки прикрѣпленъ къ небольшой металлической рыбкѣ. Вас. 186.
Блещі́, щів, м. = Блешня. Лебед. у.
Бле́яти, бле́ю, їш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. I. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ. Черниг. г.
Бли́гий, а, е = Блигомий. А тепер плентайся до Ґудзя!.. Блигий, бач, світ! Мир. Пов. I. 116.
Блиго́м, блиго́мий, а, е. Близкій. Блиго́мий світ! Близкій свѣтъ! Ном. № 11424. Блигомий світ, щоб туди йти.
Бли́жній, я, є. Ближній, близкій. Своїм ближнім зла не коїть. Стор. Люби ближньою твого. Ев. Мр. ХІІ. 31. Ближні приятелі. МВ. II. 95.
Бли́жчати, чаю, єш, гл. Приближаться, дѣлаться ближе.
Бли́жче, нар. Сравн. ст. отъ близько. Ближе. Ум. Ближченько. Сядьте ближченько, мамо. МВ.
Бли́жчий, а, е. Сравн. ст. отъ близький. Душа твоя стане через те ближча до Бога. Кв. Ум. Ближченький.
Близ, зу, м. Близость. Употребл. только въ выраженіяхъ: Коло бли́зу. Вблизи. Коло близу пошукав коня. Лебед. у. Приступи́ти до бли́зу. Приблизиться, подойти ближе. Приступи, царенку, до близу, уклонись царівні до низу. Чуб. III. 159.
Близе́нний, а, е = Блигомий.
Бли́зень, зня, м. Близкое разстояніе.
Близ́енький, близе́сенький, а, е. Ум. отъ близький. Чуб. III. 120.
Близе́нько, близе́сенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. III. 45.
Близе́ць, зця́, м. = Близнюк 1. Она мава блисьці (два хвопці). Гн. I. 122.
Близиня́, ні́, ж. Близость. Яка то близиня, як од села до села верстов сорок. Екатериносл. г.
Бли́зити, жу, зиш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя. Котл. НП. 393.
Бли́зитися, жуся, зишся, гл. Приближаться. Вх. Зн. 3. Здавалося, неначе близився до покійника. Стор. II. 143.
Близі́сінький, а, е. Совершенно близкій, близехонькій.
Близі́сінько, нар. Совершенно близко, близехонько.
Бли́зна, ни, ж. Рана, рубецъ отъ раны. Желех.
Близни́ти, ню́, ни́ш, гл. Рожать близнецовъ. Два годи близнила, а на третій змилила. Черк. у.
Близни́ця, ці, ж. Близнецъ женскаго пола. Виросли, мов дві близниці, ніжні і хороші. Млак. 105.
Близно́, на́, с. = Блезно. Черк. у.
Близнува́тий, а, е. Покрытый рубцами. Желех.
Близню́к, ка́, м. 1) Близнецъ. 2) мн. = Близнята. 3) Волъ, очень похожій на того, съ которымъ онъ въ парѣ. КС. 1898. VII. 46. 4) мн. а) Двойчанки, два соединенные вмѣстѣ одной ручкой горшка. КС. 1882. IX. 459, 461. б) Двѣ деревянныя посуды, тоже такимъ образомъ соединенныя. Шух. I. 251. Ум. Близнючок.
Близня́, ня́ти, с. 1) Ребенокъ близнецъ. 2) мн. Близня́та. Двойни. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286. 3) мн. = Близнюк 4. а. Kolb. I. 51. Ум. Близнятко, близняточко. ЗОЮР. I. 34.
Близо́мий, а, е = Блигомий. Близомий світ! Ном. № 11424.
Близці, ців, м. мн. То же, что и близнята, дѣти-двойни; также два горшка вмѣстѣ. (См. Близня 3). Вх. Лем. 392.
