жаемый. А я роду не такого, щоб любила ледачого; а я роду вашецького, — люблю сина отецького. Грин. III. 289. Иногда употр. въ ироническомъ смыслѣ въ значеніи: нѣсколько гордый, спѣсивый. Вашеський панич (що на вашець гне, гордовитенький). Ном. № 2530.
Вб...., вв...., вг.... См. Уб...., ув...., уг....
Вд.... См. Уд....
Вдіве́ць, вця́, м., вді́вонька и вдівочка, ки, ж. = Удівець, удівонька, удівочка.
Вдова́, ви́, ж. = Удова.
Вдове́нко, ка, м. = Удовенко.
Вдове́ць, вця́, м. = Удовець.
Вдове́цький, а, е. = Удовецький.
Вдови́н, на́, не́. = Удовин.
Вдови́цький, а, е. = Удовицький.
Вдови́ця, ці, ж. = Удовиця.
Вдовиче́нко, ка, м. = Удовиченко.
Вдові́вна, ни, ж. = Удовівна.
Вдові́ти, ві́ю, єш, гл. = Удові́ти.
Вдовки́, во́к, ж. мн. = Удовки.
Вдовува́ння, ня, с. = Удовування.
Вдовува́ти, ву́ю, єш, гл. = Удовувати.
Ве́! меж. 1) Фи! гадость! 2) Подражаніе реву медвѣдя. Драг. 6. См. Вейкати. 3) Ве-ве! Выраженіе удивленія. Вх. Лем. 396.
Веве́кати, каю, єш, гл. Говорить нечленораздѣльно, невнятно (о нѣмыхъ и пр.). Лохв. у.
Веві́рка, вевю́рка, ки, ж. Бѣлка. Гол. III. 495.
Вегля́, пред. Сообразно, соотвѣтственно. Радом. у.
Веґе́ря, рі, ж. Родъ танца. Підтикавсь та й давай веґері скакати. Кв. II. 89.
Ведмеденя́, ня́ти, с. Медвѣженокъ. Рудч. Ск. II. 91. Ум. Ведмеденя́тко. Чуб. II. 155.
Ведме́дик, ка, м. 1) Ум. отъ ведмідь. Рудч. Ск. II. 3. 2) Насѣк. медвѣдка, grillotalpa vulgaris. 3) Родъ хмѣльнаго напитка. 4) Наливное колесо въ мельницѣ.
Ведме́дина, ни, ж. Медвѣжье мясо. Уман. II. 96.
Ведмеди́ха, хи, ведмеди́ця, ці, ж. Самка медвѣдя. „Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.“ Рудч. Ск. I. 134.
Ведме́дка, ки, ж. = Ведмедиха. Чужі жінки баранки, Мелашка ведмедка: ведмежі лапи.... (Заговоръ). Мил. М. 40.
Ведме́дник, ка, м. Вожатый медвѣдей. Аф. 312.
Ведмедча́, ча́ти, с. = Ведмеденя. Рудч. Ск. I. 122.
Ведмедчу́к, ка́, м. 1) Медвѣженокъ, молодой медвѣдь. Рудч. Ск. I. 134. 2) Насѣк. жукъ-олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. I. 6.
Ведме́дько, ка, м. = Ведмедик.
Ведмедю́к, ка́, м. 1) = Ведмедчук. 2) = Ведмедик 2.
Ведмедя́ка, ки, м. Большой медвѣдь. Аф. 312.
Ведме́дячий, ведме́жий, а, е. Медвѣжій. Рудч. Ск. I. 134. Греб. 365. Ведмедячий барліг. Грин. I. 181. Ведме́же у́хо. Раст. а) Verbascum Thapsus. ЗЮЗО. I. 140. б) Salvia Aethiopis L. ЗЮЗО. I. 134.
Ведмежа́, жа́ти, с. Медвѣженокъ. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. Ном. № 13909. Ум. Ведмежа́тко. Мил. 19.
Ведме́жий. См. Ведмедячий.
Ведмі́дь, ме́дя, м. Медвѣдь. Швидкий як ведмідь за перепелицями. Ном. № 10997. Не жируй з ведмедем, бо, він тебе задавить. Ном. № 1213. Ум. Ведме́дик.
Ве́дрик, ка, м. Встрѣчено въ дѣтской щедровкѣ: Щедрик-ведрик! дайте вареник! Чуб. III. 477. См. Бе́дрик.
Ве́жа, жі, ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. I. 141. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становятся вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками, у нихъ на плечахъ еще два или три, у тѣхъ еще одинъ, и такъ ходятъ. См. Дзвіниця, Оборіг. Гол. I. Объясн. къ изобр. 21.
Вежо́вий, а, е. Башенный. Вежо́вий дім. Тюрьма. Звенигородка. Рк. Левиц.
Везеру́нок, нка, м. Виньетка. Зроблю маленьку книжечку; хрестами і везерунками з квітками кругом листочки обведу. Шевч. 376.
Везти́, везу́, зе́ш, гл. Везти. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. Везти́ москаля́. Врать.
Везу́чий, а, е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча. Нѣжин. у.
Ве́йкати, каю, єш, гл. 1) Кричать: вей! (о евреяхъ). 2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зій-
