Ум. Ги́ронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила. Грин. III. 683.
Ги́рявий, а, е. 1) Низко остриженный. У його стільки землі, як у гирявого чуприни. Лебед. у. Бранное слово. Брешеш гирявий. Лебед. у. 2) Испорченный, плохой. Таке вже гиряве моє щастя. НВолын. у. Ги́рявий го́рщик — съ отбитымъ верхнимъ ободкомъ. Мнж. 171. Кутя́ гирява бываетъ тогда на сочельникъ, когда вечеря безъ рыбнаго блюда. Сим. 150.
Ги́ряво, нар. О стрижкѣ: низко. Гиряво острижено. Нон. № 9281.
Ги́скра, ри, ж. = Искра. Його очі блищали гискрами. Левиц. Пов. 16. Ум. Ги́скорка. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстях печі. Мир. Пов. I. 115.
Гиссо́п, пу, м. Раст. Hyssopus officinalis L. ЗЮЗО. I. 125.
Гистори́чний, а, е, гистори́чній, я, є = Історичній. Стор. II. 204. Сподівався почути яку небудь гисторичню думу про Шведчину. О. 1862. I. 49.
Гисто́рія, рії, ж. = Історія. Українська гисторія. Левиц. Пов. 4.
Гись, меж. Призывъ для курей. Лем. 403.
Ги́та, ти, ж. Доска, составляющая ⅛ распиленнаго и расколоннаго древеснаго ствола. Сумск. у. Вас. 148.
Гита́ла, ли, ж. Родъ гречневыхъ крупъ. Вх. Зн. 10.
Гита́ль, ля, м. = Гичаль. Вх. Уг. 233.
Гита́ра, ри, ж. Гитара. Вигравав на гитарі. Левиц. Пов. 20.
Гити́на, ни, ж. 1) = Гита. Сумск. у. 2) = Колотвиця. Вх. Зн. 27.
Гиття́, меж. Крикъ для понуканія лошадей. Правобер. См. Гетта.
Ги́цати, цаю, єш, гл. 1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ. 2) = Чукати.
Ги́целів, а, е = Гицельський.
Ги́цель, целя, и цля, м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю! Рудан. I. 65.
Ги́цельський, а, е. Принадлежащій, свойственный гицелю.
Ги́цельство, ства, с. Занятіе истребленіемъ собакъ.
Ги́цкати, каю, єш, гл. Прыгать, подпрыгивать. Вх. Лем. 403.
Ги́цлик, ка, м. Родъ кожаной пуговицы сзади каблука для болѣе удобнаго сниманія сапога. Шух. I. 121.
Гицлюва́ння, ня, с. Пребываніе гицелем.
Гицлюва́ти, лю́ю, єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Ги́цнути, ну, неш, гл. Подскочить, прыгнуть. О. 1861. XI. Св. 34.
Гич, чі, ж. 1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній. 2) Ні гич. Ничего. Ном. № 5951. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. Грин. III. 640. І гич не до ре́чі. Ни складу, ни ладу. Шевч.
Гича́, чі́, ж. = Гич. Угор. Гича у цибулі. Вх. Лем. 403.
Гича́ль, ля, м. Стебель, толстое ребро листа, толстая жила листа. Вх. Лем. 403.
Гича́л(л)я, ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца. Вх. Уг. 233.
Ги́чечка, ки, ж. Ум. отъ гичка.
Гичи́на, ни, ж. Одинъ стебелекъ гичі. Ум. Гичи́нка. Черниг. у.
Ги́чка, ки, ж. 1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка. Гн. II. 101. 2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма. Харьк. 3) Качанъ кукурузы безъ зеренъ. Угор. 4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи. 5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. Ги́чечка.
Ги́шель, лі, ж. Берцо; голень. Вх. Уг. 233.
Гишечки́, чо́к, м. мн. Ум. отъ гишки.
Ги́шки́, шо́к, ж. мн. = Гижки. Желех. Ум. Гишечки́.
Гишпа́нець, нця, м. Испанецъ. Индиком ходить там гишпанець. Котл. Ен. IV. 12.
Гишпа́нія, нії, ж. Испанія. Колумб поїхав у Гишпанію. Ком. Р. I. 53.
Гишпа́нка, ки, ж. Испанка.
Гишпа́нський, а, е. Испанскій. Левиц. (Правда. 1868, 423).
Гі.... Если нѣтъ слова на гі, см. на ги.
I. Гі, сз. = II. Ге. Скулився, стулився, гі пес. Ном. № 3049.
II. Гі, гій, меж. = Иги. Гі на тя! Ном. № 3488. Гій, гій на тебе! Чуб. I. 90.
Гівно́, на́, с. Калъ, пометъ, говно. Не займати гівна, і вонять не буде. Ном. № 3289.
Гівної́д, да, гівнори́й, рия, м. гівнори́йка, ки, ж. гівня́к, ка́, гівня́р, ра́, м. Жукъ навозный, Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27. Вх. Лем. 403.
Гігота́ти, гочу́, чеш, гл. Ржать. Коні на стані гігочуть. МУЕ. III. 78.
