ревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу. Ив. 13. 3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє. Екатериносл. у. 4) Много набирать, накладывать и т. д. Лохв. у.
Ги́лка, ки, ж. = Гілка. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. 3) Родъ игры въ мячъ. Гуляти в гилки. Левиц. I. 347.
Гилля́, лі, ж. = Гілля́. Шукай собі або глибокої води, або високої гіллі. Ном. № 3652.
Ги́лля, ля, с. соб. = Гі́лля.
Гиллякува́тий, а, е = Гіллястий. Прийдеш у ліс, найдеш товстого дуба гиллякуватого. Грин. II. 344.
Гилу́н, на́, м. 1) Мужчина или самецъ съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. См. Ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
Гиль! меж. = Гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої утки. ХС. III. 61. Гиль-гуси употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси. Лебед. у.
Ги́лька, ки, ж. = Гилка.
Гильни́стий, а, е = Гіллястий. Желех.
Гильни́тися, нюся, нишся, гл. О волкахъ: бѣгать стаями въ періодъ течки. Желех.
Гильну́ти, ну́, не́ш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив. Грин. I. 223.
Гильня́, ні́, ж. Стая волковъ въ періодъ течки. Желех.
Ги́льце́, ця́, с. = Гільце. МУЕ. III. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59.
Гильча́стий, а, е = Гіллястий. Ой під вікном вишня-черешня гильчаста. Грин. III. 510.
Гиля́! меж. Крикъ на гусей, утокъ, голубей. Гиля, гиля, селезню, додому. Чуб. V. 1110. Ой гиля, сизі голубоньки, на високе літання. Мет. 102.
Гиля́ра, ри, ж. = Галяра 2. Драг. 186.
Гимн, ну, м. Гимнъ. Дівчата трохи не голії стоять перед Кипридою і в лад співають гимн. Шевч. 604.
Гинди́к, ка, м. и пр. = Индик и пр. Рудч. Ск. I. 32. Гиндик буде белькотіти. Грин. II. 224.
Гинки́й, а́, е́. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож, — як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.
Ги́нути, ну, неш, гл. Погибать, умирать; о скотинѣ: дохнуть, пропадать, исчезать. Без гетьмана військо гине. Ном. № 751. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине. Шевч. 65. Тисячами гинуть голоднії люде. Шевч. 331. Дурно тільки слова твої гинуть. МВ. II. 62.
Ги́нчий, ги́нший, а, е = Инший. Оступися, негодяю, в тебе гинша є. Грин. II. 344.
Гир, меж. Подражаніе ворчанію, лаю собаки. Гир, гир, та не вкусиш. Ном. № 3491.
Ги́ра! меж. Понуканіе для лошади. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гира́ти, ра́ю, єш, гл. Терять, тратить. Угор.
Ги́рити, рю, риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ги́рка, ки, ж. 1) Сортъ пшеницы. ЗЮЗО. I. 139. 2) Кувшинъ съ отбитымъ горлышкомъ. Козел. у.
Ги́ркання, ня, с. = Гарикання.
Ги́ркати, каю, єш, гл. = Гарикати.
Ги́ркатися, каюся, єшся, гл. = Гарикатися. Мася з Орисею гиркались: та каже: „тобі жениха пришле архирей“, а та каже: „тобі“. Св. Л.
Гирки́ня, ні, ж. Грибъ Agaricus piperatus, груздь. Вх. Лем. 403.
Ги́рло, ла, с. = Гірло.
Гирмота, ти, ж. Стукъ, грохотъ. Вх. Лем. 403.
Гирмота́ти, мочу́, ти́ш, гл. Стучать, гремѣть, грохотать. Вх. Лем. 403.
Ги́ронька, ки, ж. Ум. отъ ги́ря.
Гирсува́ти, су́ю, єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч. Борз. у.
Гиртан, на, м. Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Лем. 426.
Гирува́ти, ру́ю, єш, гл. Разсуждать, размышлять, соображать. Лебед. у. См. Ґерувати.
Гиру́н, на́, м. Коротко остриженный. Конот. у.
Гирча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Гарчати. Рудч. Ск. II. 174.
Гирюва́тий, а, е. Взъерошенный. Вх. Уг. 233.
Ги́ря, рі, ж. 1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Ном. № 5343. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. I. 5. 2) Гиря.
