ный. Яке б душне літо не було, а роскидай цю солому, то зараз де не возьметься і мороз, і сніг. Рудч. Ск. II. 81. Літом день гарячий, душний. МВ. II. 14. Ум. Душне́нький.
Ду́шно, нар. Жарко, душно. Ном. № 10288. Душно мені, — ходім, дочко, до ставка купатись. Шевч. 22. Ум. Душне́нько.
Душогу́б, ба, м. = Душогубець.
Душогу́бець, бця, м. Душегубецъ, убійца. Твій рід хороший і величний не плодив ні злодіїв, ні душогубців. МВ. I. 27. Перш було як який грішний попаде сюди, так і то навдивовижу; та й то бували все то душогубці, то харцизяки. Кв. II. 187. Той був душогубець. Єв. І. VIII. 44.
Душогу́бка, ки, ж. 1) Душегубка, убійца. Ой помалу, малу, душогубко, грай, да не врази ж мого серденька вкрай: ти ж мене, сестро, з світу згубила, ніж у серденько да й устромила. ЗОЮР. II. 22. 2) Маленькая лодка, преимущественно выдолбленная изъ одного дерева. Вас. 152. Сим. 152.
Душогу́бний, а, е. 1) Убійственный. 2) Душу погубляющій. Ради душогубної користи. К. ПС. 15.
Душогу́бник, ка, м. 1) = Душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75.
Душогу́бниця, ці, ж. = Душогубка 1. Душогубниця війна. К. Дз. 94.
Душогу́бство, ва, с. Душегубство. Багато там людей погубля свої душі то лайкою, то скнаростю, то душогубством безбожним. ЗОЮР. 311. З серця.... виходять лихі думки, перелюб, душогубство. Єв. Мр. VII. 21.
Душо́к, шка́, м. Ум. отъ дух.
Душохва́т, та, м. Уловляющій душу. К. ПС. 52. Не попусти мене в тяжку наругу лихому душохвату сатані. К. ПС. 87.
Дуяви́ця, ці, ж. = Завірюха. Вх. Лем. 412.
Дхну́ти, дхну, дхнеш, гл. Дохнуть. См. Тхнути. Такий був лицарь, що тілько дхне, то од самого духу не встоїш на ногах. ЗОЮР. I. 141.
Дхну́тися, дхне́ться, гл. безл. Вздохнуться. Нехай мойму миленькому легесенько дхнеться. Чуб. V. 570.
Дьо́гнути, гну, неш, гл. Толкнуть, кольнуть. Дьогнуло в серце. Вх. Зн. 14.
Дьо́готь, гтю, м. = Діготь. Тхне смолою та дьогтем. Левиц.
Дьогтьови́й, а́, е́ = Дігтевий. Люде бочки дьогтьові палють. Грин. II. 234.
Дьогтя́р, ра́, м. = Дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Дьокул, ла, м. Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Дьор, ру, м. Въ выраженіи: дьо́ру да́ти. Удрать. Кв.
Дьо́рка, ки, ж. Въ выраженіи: дьо́рки да́ти = дьо́ру да́ти. Їх звелів ще кріпше держати, щоб не дали бува дьорки. Мир. ХРВ. 248.
Дью́ндзя, зі, ж. Раст. Malva mauritiana. См. Дзіндзівер. ЗЮЗО. I. 128.
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, ки, ж. Ум. отъ дюдя.
Дю́дя, ді, ж. Дѣтск. холодъ, холодно. О. 1861. VIII. 8. Ум. Дю́дька, дю́дінька, дю́дічка.
Дюк, ка, м. Гусеница насѣкомаго deilephila euphorbiae. Вх. Пч. I. 6.
Дю́рка, ки, ж. = Дірка. Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. Ном. № 12718.
Дя, меж. Дѣтск. Благодарить, поклониться головой. О. 1862. IX. 119.
Дя́бель, бля, м. = Дявіл. Ти його медом масти, а він дяблем воня. Ном. № 7292.
Дя́віл, дяволе́нний, дя́волів, дя́вольський = Диявол, дияволенний, дияволів, диявольський.
Дяволя́ка, ки, м. Ув. отъ дявіл.
Дя́гель, лю, м. Раст. а) Angelica sylvestris. ЗЮЗО. I. 111. б) Archangelica officinalis. ЗЮЗО. I. 112.
Дя́глиця, ці, ж. Раст. = Яглиця? У неділю по шевлію, в понеділок по барвінок, а в вівторок снопів сорок, а в середу по череду, а в четвер по щавель, а в п'ятницю по дяглицю, у суботу на роботу. Ном. № 14137.
Дя́дечко, ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Дя́дик, ка, м. Отецъ. Гол. I. 198. Ум. Дя́дичок. Желех.
Дя́дин, на, не = Дядьків. Дядин двір. Чуб. III. 429.
Дя́дина, ни, ж. Жена дяди, не родная тетка. Чуб. III. 476. Бодай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ном. № 7614. Ум. Дя́дина, дя́диночка. Чуб. III. 429.
Дядини́, ди́н, ж. мн. Вторникъ на первой недѣлѣ послѣ пасхи, въ который поминаютъ дядей и тетокъ. Екатериносл. у. (Залюбовск.).
