од тепла, а збігаються од холоду. Ком. II. 54. Штанці… збіглись. Св. Л. 310.
Збігленя́, ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Збі́глий, а, е. Бѣглый.
Збіго́висько, ка и збіго́вище, ща, с. Сборище, скопище, толпа. Сьогодні буде збіговище у Миколи. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Збі́гти, ся. См. Збіга́ти, ся.
Збі́дкатися, каюся, єшся, гл. Прикинуться бѣднымъ, начать жаловаться на бѣду. Як збідкається: що́ се я, дурний, наробив! О. 1861. X. 23.
Збідни́ти. См. Збідняти.
Збі́днитися. См. Збіднюватися.
Збідні́ння, ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. I. 296.
Збідні́ти, ні́ю, єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Г. Барв. 371. Збідніли люде. Каменец. у.
I. Збі́днюватися, нююся, єшся, сов. в. збі́днитися, нюся, нишся, гл. Притвориться бѣднымъ. Черк. у. Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа. Стор. I. 4.
II. Збі́днюватися, нююся, єшся, сов. в. збі́днитися, нюся, нишся, гл. = Збідніти. Сак збіднився. НВолын. у.
Збідня́ти, ня́ю, єш, сов. в. збі́днити, ню, ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать бѣднымъ. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.
Збі́жжя, жя, с. 1) Зерновой хлѣбъ. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. Мил. 6. Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. Котл. Ен. IV. 60.
Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має. Гол.
Збі́йник, ка, м. Разбойникъ. Вх. Уг. 240. Ум. Збі́йничок, збійниченько. Гол. I. 172.
Збілі́лий, а, е. Побѣлѣвшій. А вона й не скричала, тілько зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих. МВ. (О. 1862. I. 89). Обличчя збіліле. МВ. (О. 1862. I. 88).
Збілі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Побѣлѣть. 2) Поблѣднѣть. Побачила труночку, іздрігнулась, збіліла. МВ. II. 50. Чого так збіліла? Чуб. III. 121.
Збін, збо́ну, м. Амвонъ. У нашій слободі дуже є голосний діякон. У неділю оце у церкві як вийде на збін та як почне вигукувати з св. евангелів, то так луна й розляга. МВ.
Збір, збо́ру, м. 1) Собраніе. Збір людей. НВолын. у. Ой великий двір, та маленький збір, — чом не вся родинонька? Нп. 2) Молочные продукты, получаемые отъ молока (сметана, масло и пр.). Який же там збір буде, коли ніде корові напастися, — тільки глечик молока надоїла. Зміев. у. Збір поганий, бо молока мало. Зміев. у. 3) Мн. Збо́ри. Сборки. Свита… з маленькими зборами. О. 1862. VIII. 33.
Збі́раний, а, е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. Ном. № 5244. 2) О молокѣ: збі́ране. Снятое.
Збірани́на, ни, збірани́ця, ці, ж. 1) Собираніе, сбираніе. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця. Зміев. у.
Збі́ранка, ки, ж. = Збіранина 1.
Збіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. зібра́ти, зберу́, ре́ш, гл. Собирать, собрать. Єв. Мт. II. 4. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. Лавр. 82. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Мет. 84. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Ном. № 548. Зібрав троянську всю громаду. Котл. Ен. II. 10.
Збіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. зібра́тися, зберу́ся, ре́шся, гл. 1) Собираться, собраться. Збіралася кревная родина, мене в військо випроводили. Мет. 241. Ввесь город зібрався до дверей. Єв. Мр. I. 33. 2) Собираться, собраться, готовиться, приготовиться. Голий підперезався та й зовсім зібрався. Ном. № 1468. Збіраюсь колядувати, як вже й щедрувать пора. Ном. № 512.
Збіржа, жі, ж. Извощичья биржа. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Збіржани́к, ка, м. Извозчикъ. Хар. у. Слов. Д. Эварн.
Збі́рка, ки, ж. 1) Сходка, собраніе. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. Черк. у. 2) Собраніе чего-либо. Константиногр. у. 3) Мѣстныя овчины, скупаемыя на полтавскихъ ярмаркахъ. Вас. 154.
Збі́рний, а, е. 1) Сборный. 2) — ти́ждень. Первая недѣля поста.
