стрюкові гріх, а батькові. Посл. Ум. Байстрючок. Ув. Байстрючи́ще.
Байстрюченя́, ня́ти, с. = Байстря.
Байстрю́чка, ки, ж. Внѣбрачная, побочная дочь.
Байстрючо́к, чка́, м. Ум. отъ Байстрюк.
Байстря́, ря́ти, с. Внѣбрачное дитя. Салдатка йде, байстря несе. Кв. З байстрям шкандибає. Шевч.
Байта́ла, ли, об. Неуклюжій человѣкъ, дубина. Вх. Зн. 1.
Байта́ло, ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Байталува́тий, а, е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.
Байца́рка, ки, ж. Часть ткацкаго станка. См. Начиння 3. Константиногр. у.
Бак, сз. = Пак. Кв.
Байчар, ра, м. Болтунъ, сплетникъ. Вх. Лем. 389.
Бакаї́стий, а, е. 1) О рѣкѣ или прудѣ: обилующій ямами. Не ходи туди, бо там дно дуже бакаїсте. Екатериносл. 2) Ухабистый, выбоистый. Там шлях дуже бакаїстий. Кіев. у. См. Бакаюватий.
Бака́й, кая́, м. 1) Глубокая яма въ рѣкѣ, прудѣ. Сим. 145. Екатериносл. 2) Грязный, наполненный водою ухабъ на дорогѣ, выбоина, ложбина, посрединѣ которой лужа. Константиногр. у. Мнж. 176. Кіев. у. Поїхали вони раз колодки возити… та і загрюзились у бакаї. Мнж. 9. См. Баюра, банджюр.
Бакалі́йний, а, е. Бакалейный. Мкр. Н. 31.
Бакалі́йник, ка, м. Торговецъ бакалейными товарами.
Бакалі́йниця, ці, ж. Торговка бакалейными товарами.
Бака́лі́я, лі́ї, ж. 1) Бакалейные товары. Щоб де було свій крам складати та всякую бака́лію ховати, він у дворі комору збудував. Гліб. 2) Мелкій товаръ (галантерейный, игольный, ножевой и пр.), которымъ торгуютъ въ разносъ щетинники. Вас. 190.
Бакаль, ля, м. Озеро. Бакаль (озеро) такий, що ніт його переплисти, ніт його переїхати. Чуб. II. 256.
Бакаля́р, ра, м. 1) Ученикъ, школяръ. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами. Стор. I. 219. 2) Учитель дѣтей. Шейк. 3) Дьячекъ. Чуб. I. 231.
Бакаля́рство, ва, с. 1) Должность учителя дѣтей. Желех. 2) соб. Учителя дѣтей, школяры.
Бакаля́рський, а, е. Принадлежащій, свойственный бакаля́ру.
Бака́н, ну, м. Родъ красной краски. Шейк.
Ба́кати, каю, єш, гл. Говорить: ба. О. 1862. I. 73.
Бакаюва́тий, а, е. = Бакаїстий. Бакаювата дорога. Черк. у.
Ба́ки, ків, м. мн. Употреб. въ выраженіяхъ: 1) Забива́ти, заби́ти ба́ки — сбивать, сбить съ толку, одурачить, обморочить. Фр. Пр. 20. Драг. 171. Забили мені баки. Ном. № 2088. 2) Ви́банчити баки — вытаращить глаза. Білецк. Нос. 3) Ба́ки світи́ти. Подольщаться къ кому, показывать кому пріязненный видъ. Фр. Пр. 20.
I. Ба́ки́р и ба́ки́рь. Употр. въ выраженіи: на ба́ки́р — на бекрень. Не йди, доню, за такого, що на бакир шапка. Чуб. V. 1092. Хто на бакир шапку носить, — господарь не буде. Грин. III. 209. Ми з собо́в на ба́кир стоїмо. Мы между собой въ ссорѣ. Фр. Пр. 21. Пішло́ ми на ба́кир. Потерпѣлъ убытки, пришелъ въ убытокъ, обезсилѣлъ. Фр. Пр. 21.
II. Баки́р, ру, м. Котелъ, преимущественно мѣдный. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Бакло́, ла́, с. = Баклаг. Як із річки, із ковбані води принести: відра не було, бакла не случилося. КС. 1883. II. 288.
Бакла́г, га, м. и бакла́га, ги, ж. = Боклаг. Вас. 145. Бери баклаг і барилу. Чуб. V. 1094. Ум. Баклажок, баклажка.
Баклажа́н, на, м. Раст. Solanum lycopersicum, баклажанъ, помидоръ. ЗЮЗО. I. 127.
Бакла́жка, ки, ж. Ум. отъ баклага.
Баклажо́к, жка́, м. 1) Ум. отъ баклаг. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379.
Бакомпа́рт, та, м. Бакенбарда. Вх. Уг. 226.
Баку́н, на́, м. Nicotina rustica L. ЗЮЗО. I. 129. Очень крѣпкій курительный табакъ, простой табакъ. Спасибі за тютюн, бо се турецький, не бакун. Ком. II. № 424. Ум. Бакуне́ць, баку́нчик. Ув. Бакуни́ще, бакуняка, бакуни́сько.
Бакуно́вий, а, е. Относящійся, свойственный бакуну.
Бакунт, ту, м. Томпакъ. Шух. I. 277.
Бакунто́вий, а, е. Томпаковый. Шух. I. 275, 277.
