Й, сз. = І, сз, (см.).
Йма́ти, ймовірний и пр. См. імати, імовірний и пр.
Йно, нар. = Іно. Не буду казати, йно буду мовчати. Грин. III. 397.
Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? К. ЧР. 331. То не живий салдат, а то його парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати. Кв. I. 22.
Його́, йому́, мѣст., Родит. и дат. пад. отъ він.
Йой! меж. Ой! ай! Водиці, люде, хоть дробину — водиці — йой — мій Боже, тну! Федьк. I. 54.
Йойк, ку, м. Плачъ, вопль, стенанія.
Йо́йкати, каю, єш, одн. в. йойкнути, ну, неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! ЕЗ. V. 183. Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже! Федьк. I. 67.
Йойкота́ти, кочу́, чеш, гл. = Йойкати. Желех.
Йойкотня́, ні́, ж. Крики йой! А попід горою в корчах крик, галас, йойкотня: тут полювання якийсь пан справляв. Св. Л. 95.
Йо́йлик, ка, м. Плакса. Шух. I. 32.
Йойча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Йойкати. Вх. Уг. 242.
Йо́йчик, ка, м. Пт. Пѣночка обыкновенная. Желех.
Йоло́м, ма, м. Смушковая высокая шапка съ закругленнымъ верхомъ. Вас. 156.
Йоло́мка, ки, ж. = Наголовок. Гол. Од. 57.
Йоло́мчик, ка, м. Мерлушковая шапка съ нѣсколько заостреннымъ верхомъ, загибаемымъ внутрь. Вас. 156.
Йо́лоп, йо́луп, па, м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Котл. Ен. IV. 18. Желех. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному? Котл. НП. 386.
Йолопова́тий, а, е. Глупый. Йолоповатому хліб попадається, та не вміє їсти. Лебед. у.
Йолупе́ґа, ґи, об. Ув. отъ йолоп. Желех.
Йор, ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи). Желех.
Йорда́нка, ки, ж. = Йордань 2. Хлеснула біла Йорданки — неудача. Ном. № 1816.
Йорда́нський, а, е. 1) Относящійся къ р. Іордану. 2) Относящійся къ освященію воды 6 января. Йорда́нська вода́. Вода, освященная 6 янв. Достав йорданської води та й звелів Насті, щоб нею натирала Марусі бік, де болить. Кв. I. 94.
Йрда́нь, ні, ж. 1) Рѣка Іорданъ. 2) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ святятъ воду въ день Богоявленія Господня 6 января. Вийшли попи й дяки на Йордань води святити. Чуб. I. 116.
Йорж, жа́, м. Рыба ершъ. Понадувались мов йоржі. Котл. Ен. II. 19.
Йори́, рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи). Желех.
Йо́рка, ки, ж. Очистки отъ чищенья уже выдѣланной кожи. Волч. у. Ум. Йо́рочка.
Йоча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Йойчати. Вх. Уг. 242.
Йти, йти́ся. См. іти, ітися
