Перезува́ти, ва́ю, єш, сов. в. перезу́ти, зу́ю, єш, гл. Переобувать, переобуть. См. Перебувати, перебути.
Перезува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. перезу́тися, зу́юся, єшся, гл. Переобуваться, переобуться. См. Перебуватися, перебутися. Перезувшись, устав, подивився на ноги. Мир. Пов. II. 45.
Переина́чити, ся. См. переиначувати, ся.
Переина́чувати, чую, єш, сов. в. переина́чити, чу, чиш, гл. Переиначивать, переиначить, дѣлать, сдѣлать иначе, измѣнить. Переиначити сього діла не можна. Черк. у.
Переина́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. переина́читися, чуся, чишся, гл. Переиначиваться, переиначиться, измѣниться.
Переи́нчити, чу, чиш, гл. = Переиначити.
Переїда́ти, да́ю, єш, сов. в. переї́сти, ї́м, їси́, гл. Переѣдать, переѣсть, все поѣсть. Поведи свою дочку, де хоч, там її й дінь, щоб вона у нас хліба не переїдала. Рудч. Ск. II. 66. Усього хліба не переїси. Ном. № 12040. Десь же я в тебе, мати, хліб-сіль переїла. Чуб. V. 538. 2) Переѣдать, переѣсть (о ржавчинѣ и пр.). Щирозлотий поясочок іржа переїсть. Мет. 140.
Пере́'ї́ди, дів, м. мн. Остатки сѣна и соломы изъ подъ яслей. Херсон. г. НВолын. у. См. З'ї́ди. Объѣдки. Дзьобали виноград… і, об'ївши ґрону, або складали переїди на вікно, або кидали через голову. Св. Л. 219. Ум. Пере́їдки. Kolb. I. 65.
Переїдна́ти, на́ю, єш, гл. Переманить на свою сторону. Владику переїднали за себе.
Переїзди́ти, джу́, ди́ш, сов. в. переї́хати, ї́ду, деш, гл. 1) Проѣзжать, проѣхать. Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає. Чуб. V. 137. Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч. Ном. 2) Переѣзжать, переѣхать. На чорного сяду, — до моря доїду, на сивого сяду — море переїду. Чуб. V. 366.
Пере́їздка, ки, ж. Маленькій мостикъ черезъ ровъ или ручеекъ. НВолын. у.
Пере́їздом, нар. Проѣздомъ. Гостював я на Вкраїні переїздом за гряницю. К. ХП. 12.
Переї́сти. См. Переїдати.
Переї́хати. См. Переїздити.
Пере́йма, ми, ж. Употр. также и въ одномъ мн. ч.: пере́йми. 1) Перехватываніе плывущаго по рѣкѣ. Пливе вінок краєм Дунаєм… „Помагай Біг, три риболови, чи не стрічали, чи не спіймали пав'яний вінок, чистий барвінок?“ — Ой ми стрічали, ой ми спіймали, та що ж нам буде за перейми? Гол. III. 302. 2) Вознагражденіе за доставку пойманнаго на рѣкѣ. А заходь далі, піймаємо дуба, от і дасть Семен перейми: я добре знаю, що це його дуб пливе. Харьк. г. 3) Обрядовая остановка парнями поѣзда жениха съ цѣлью получить магарычъ, при возвращеніи его въ понедѣльникъ изъ церкви. Чуб. IV. 463. Мил. 128. 4) Схватки у роженицы. Перейма хвата. Мил. 17. Найважче буває породіллі, як починаються перейми. Волч. у. 5) Перехватъ.
Перейма́ти, ма́ю, єш, сов. в. перейня́ти, переня́ти и перея́ти, йму́, меш, гл. 1) Перенимать, перенять, перехватывать, перехватить. Не все переймай, що по воді пливе. Ном. Дівчино-рибчино, перейми гуси. Нп. Роман воли покидає і дівчину переймає. Лукаш. 74. 2) О рѣкѣ, оврагѣ: перерѣзывать, перерѣзать что, пройти черезъ что. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.). 3) Перенимать, перенять, научиться отъ кого, подражать кому. Не Шевченка голос він переймає; переймає він голос народньої пісні. К. (Хата, 2). Діти почали переймати од неї пісні. Левиц. I. 406. Чи ти вмієш „Отче наш“? А я вмію лучче вас, бо я в попа ночував, „Отченашу“ переймав. ХС. II. 192.
Перейма́тися, ма́юся, єшся, сов. в. перейня́тися и переня́тися, йму́ся, мешся, гл. 1) Прерываться, прерваться, прекращаться, прекратиться. Дощ перенявся. Вх. Зн. 48. 2) Проникаться, проникнуться чѣмъ.
Перейменува́ти, ну́ю, єш, гл. Переименовать. Наші хуторі перейменували в село. Стор. II. 102.
Переймець, мця, м. = Перейма 1. Та що ж мені буде за переймець? Чуб. III. 304.
Пере́ймом, нар. Съ перерывами. Ходив він часом і на Дін, — не що-року, а так, як йому по вигоді… ходив він переймом. МВ. II. 75.
Перейти́. См. Переходити.
Пере́ка, ки, ж. Противорѣчіе, противодѣйствіе. Чого ти на мене гнів маєш? Я ж тобі ніякої переки не зробив. Лебед. у.
Перекаба́тити, ба́чу, тиш, гл. 1) Перевернуть, опрокинуть. Вх. Зн. 47. 2) — на своє́. Передѣлать по своему. Вх. Зн. 47.
