тає. Ном. № 12297. І обгорнули мене думки та гадки. Федьк.
Обгорта́тися, та́юся, єшся, сов. в. обгорну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) Обертываться, обворачиваться, обвернуться, закутываться, закутаться. Обгорнулась хустиною. Левиц. I. 27. І встає перед його очима розгніваний Бог, обгорнувшись чорними хмарами. Мир. ХРВ. 32. 2) Сплошь покрываться, покрыться. Хмарами небо обгорнулося.
Обго́ртка, ки, ж. 1) Одежда, носимая въ части Галиціи женщинами вмѣсто юбки: кусокъ шерстяной матеріи, тканой полосами (поперемѣнно черной и темнокрасной), которой обвертывается женщина по рубашкѣ на мѣстѣ юбки, подвязывая ее въ поясницѣ кромкой. Гол. Од. 71. Kolb. I. 40. 2) Обложка книги. Перегорнув обгортку. Св. Л. 42.
Обгоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. обгорі́ти, рю́, ри́ш, гл. 1) Обгорать, обгорѣть. 2) Загорать, загорѣть. Ти, дівчино чорнявая, ти, дівчино біла, ти у полі не робила, то й не обгоріла. Чуб. V. 173.
Обграва́ти, граю́, є́ш, сов. в. обігра́ти, гра́ю, єш, гл. Обыгрывать, обыграть. Одразу Бабич програвсь, а далі як почав він обгравати того майора. Грин. II. 291.
Обгребти́, ся. См. Обгріба́ти, ся.
Обгриза́ти, за́ю, єш, сов. в. обгри́зти, зу́, зе́ш, гл. Обгрызать, обгрызть, отгрызать, отгрызть. Така проклята з'їжа, що швидко поїсть воли, обгризе мені вуха. Левиц. I. 521.
Обгріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. обгребти́, бу́, бе́ш, гл. Огребать, огресть.
Обгріба́тися, ба́юся, єшся, сов. в. обгребти́ся, бу́ся, бе́шся, гл. 1) Огребать, огресть съ себя. 2) Гресть (весломъ).
Обгрузи́ти, жу́, зи́ш, гл. Размѣсить грязь вокругъ.
Обгуби́тися, блю́ся, бишся, гл. Растерять все. На дорозі я зовсім обгубився. Зміев. у.
Обгу́джувати, джую, єш, сов. в. обгу́дити, джу, диш, гл. Оговаривать, оговорить, очернить.
Обгуля́тися, ля́юся, єшся, гл. Проиграться. Виграла вона в його всі гроші… Вийшов він тоді з хати та й каже: „От, от як раз обгулявся . Грин. II. 251.
Обгу́ркати, каю, єш, гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола. Могил. у.
Обда́льний, а, е. Болѣе далекій, нѣсколько дальше находящійся. Од ближніх сусід і обдальних. Вх. Лем. 441.
Обдари́ти. См. Обдаряти.
Обдаро́вувати, вую, єш, сов. в. обдарува́ти, ру́ю, єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував. МВ. (О. 1862. I. 48).
Обдаря́ти, ря́ю, єш, сов. в. обдари́ти, рю́, риш, гл. = Обдаровувати, обдарувати. Левиц. I. 44. Ой підіте, скриню одімкніте, подарочки та й заберіте, усіх бояр та й обдаріте. Грин. III. 482.
Обда́ти, да́м, даси́, гл. Дать всѣмъ.
Обде́мкуватий, а, е. Полный.
Обде́мок, мка, м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.
Обде́ржини, жин, ж. мн. Счесываемая съ овчины шерсть. Моток напрядений з обдержин.
Обде́рти, ся. См. Обдирати, ся.
Обде́ртус, са, м. Оборвышъ, сорванецъ. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами, а ви, обдертуси, зовете тільки майстром. Чуб. I. 154.
Обдже́ркати, каю, єш, гл. = Обскубти. На батькові чисто чуб обджеркали, шо не зосталось і одної волосини — до решти обірвали. Грин. II. 340.
Обдзьоба́ти, обдзюба́ти. См. Обдзьобувати.
Обдзьо́бувати, бую, єш, сов. в. обдзьоба́ти и обдзюба́ти, ба́ю, єш, гл. Обклевывать, обклевать. Ой надлетіли райські пташеньки, та обдзюбали винограденько. Гол. Всі ягоди на вишні обдзюбали. Греб. 368.
Обдиви́тися. См. Обдивлятися.
Обдивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. обдивитися, влю́ся, вишся, гл. Осматривать, осмотрѣть. Обводе хату очима.... обдививсь, устав. Мнж. 130. Батько заплакав і пішов до комори обдивитися що вкрали. Рудч. Ск. I. 204. Ходім, каже, жінко, обдивимось: я тобі скажу, де на цибулю, де на моркву, де на петрушку. Рудч. Ск. I. 183.
Обдима́ти, ма́ю, єш, сов. в. обду́ти, ду́ю, єш, гл. Пучить, вспучивать, вспучить, вздувать, вздуть. Живіт обдима. О. 1861. V. 73.
Обдира́ти, ра́ю, єш, сов. в. обде́рти и обідра́ти, деру́, ре́ш, гл. 1) Обдирать, ободрать. 2) Грабить, ограбить. Мужика вдень обдери, а вночі обросте. Ном. № 1256.
