Підструга́ти. См. Підстругувати.
Підстру́гування, ня, с. Подстрагиваніе, подстружка.
Підстру́гувати, гую, єш, сов. в. підструга́ти, га́ю, єш, гл. Подстрагивать, подстрогать.
Підструме́нт, ту, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ параллельныхъ брусковъ, лежащихъ на особой подставкѣ, на нихъ покоится ва́льниця, на которой вращается шипъ вала. Підструме́нтів двѣ пары: снаружи и внутри мельницы. Черниг. у.
Підстру́нчити. См. Підструнчувати.
Підстру́нчувати, чую, єш, сов. в. підстру́нчити, чу, чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подущать. Як не підструнчував громаду, а по його не сталося. Мир. Пов. I. 158.
Підстрю́чити. См. Підстрючувати.
Підстрю́чувати, чую, єш, сов. в. підстрю́чити, чу, чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подбить. А він підстрюче їх, а сам наче й не він. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Пі́дступ, пу, м. Хитрость, коварство. Єв. Мр. VII. 32. Кого силою грабують, з кого підступом здирають. К. Псал. 59.
Підступа́ти, па́ю, єш, сов. в. підступи́ти, плю́, пиш, гл. Подступать, подступить, подойти. Ні підступи до його. Ном. № 2543. От тілько що хотів Іван до колодязя підступить, — аж тут як зачхали змії. Рудч. Ск. I. 135.
Підступни́й, а́, е́. Коварный. Гидке, як зрада підступна лукава. К. ХП. 53.
Підстьоба́ти, ба́ю, єш, гл. Подстегать.
Підстьобну́ти, бну́, не́ш, гл. Хлестнуть кнутомъ? Та ба! мари не підстьобне! Котл. Ен. VI. 39.
Підсубі́йний, а, е. Подливной. Підсубійне колесо у млині. Підсубійний млин. Kolb. I. 61.
Підсубі́йник, ка, м. Подливная мельница. Левч. 70.
Підсубі́йок, йка, м. = Підсубійник. Ном. № 3130.
Підсува́ти, ва́ю, єш, сов. в. підсу́нути, ну, неш, гл. 1) Придвигать, придвинуть, пододвинуть. Підсунув стіл ближче до лави. 3) Подсовывать, подсунуть. Підсунув шапку на саме тім'я. Кв. Згодом і вунію підсунемо. Стор. М. Пр. 45. 2) Пододвигать, пододвинуть подъ что. Висовував з під ліжка якусь скриню і не підсовував її, а кидав серед хати. Левиц. Пов. 6.
Підсува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. підсу́нутися, нуся, нешся, гл. Придвигаться, придвинуться, пододвинуться.
Підсу́дник, ка, м. Подсудимый. Ваш підсудник. К. Бай. 120.
Підсу́дній, я, є. Находящійся подъ судомъ, подсудимый. Йому не минеться; аби трохи де вкрав, то зараз його зроблять підсуднім чоловіком. Васильк. у. І що то кажіть? Одколи живу на світі, — не траплялося, щоб підсуднього настановили громадським урядником. Васильк. у.
Підсу́док, дка, м. Засѣдатель уѣзднаго суда. Тут всякії були цехмистри і ратмани, і бургомистри, судді, підсудки, писарі. Котл. Ен. Суддею був ведмідь, вовки були підсудки. Греб. 365.
Підсу́канець, нця, м. Родъ кушанья: кукурузная мука, разболтанная въ молокѣ съ водой. Вх. Зн. 49.
Підсука́ти. См. Підсукувати.
Підсу́кувати, кую, єш, сов. в. підсука́ти, ка́ю, єш, гл. Засучивать, засучить, подворачивать, подворотить (рукава, брюки). Штани вибійчані, підсукані аж до колін. Мир. ХРВ. 11.
Підсу́нути, ся. См. Підсувати, ся.
Підсусі́ддя, дя, с. 1) Состояніе підсусі́дка. 2) соб. = Підсусідки.
Підсусі́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. підсусі́дитися, джуся, дишся, гл. — до ко́го. Жить, находиться у кого въ положеніи підсусі́дка. До його всі підсусіжувалися. Драг. 218.
Підсусі́док, дка, м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. Сим. 195 ( = Хата 175). См. Сусіда 2.
Підсуту́жне, нар. Тяжело. А як підсутужне, то й стій, я помелю, каже, а далі ти пустиш коло. Лебед. у.
Підсу́ччя, чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (су́чка) къ якорю лодки (ду́ба). Мнж. 179.
Підсуши́ти. См. Підсушувати.
Підсу́шувати, шую, єш, сов. в. підсуши́ти, шу́, шиш, гл. Подсушивать, подсушить.
Підтака́ти, ка́ю, єш, гл. Поддакивать.
Підта́качка, ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (ста́росту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат. Кв. II. 118.
Підта́кувати, кую, єш, гл. = Підтакати.
