а жид хрещений, то все непевні. Ном. № 8101. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Г. Барв. 507. Наїдків, напитків понастановлювала… А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько. МВ. (О. 1862. III. 36).
Прибіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. прибра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. В голубий жупан приберися. Макс. Що як прийде суботонька, я змиюся й росчешуся, а в неділю приберуся. Мет. 76.
Прибі́рний, а, е. Нарядный. На тобі сукні дуже прибірні. Чуб. V. 1127.
Прибірни́ця, ці, ж. Та, которая прибираетъ. Сестриця-прибірниця мої кісточки прибірала. Рудч. Ск. II. 36.
При́біч, бочі, ж. Прибыль, доходъ. Вона оплачує ґрунт і прибічі має карбованців з триста. НВолын. у.
Прибічи, гл. = Прибігти. Вх. Уг. 263.
Прибі́чник, ка, м. Приближенный чей, помощникъ. Я це прибув з наказом від громади шукати в князя вірної поради: його прибічники нас упевняли, щоб ми від його тільки гасла ждали. К. ЦН. 249.
Приблага́ти, га́ю, єш, гл. Пріобрѣсть, съ трудомъ нажить. Бач, яка вона — пробі, дай їй і свитину, і кожух, і коровку, — усе, що я своїй рідній дитині приблагала. Екатериносл. у.
Прибли́жність, ности, ж. Разстояніе. Конот. у.
Приблу́да, ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.
Приблуди́ти, ся, джу́, ся, диш, ся, гл. Заблудившись или блуждая прійти куда. Чуб. V. 350. Приблудили к Дунаєчку. Чуб. III. 486. Дівчинонька по гриби ходила, в зеленому лісі заблудила, приблудила к зеленому дубу. Чуб. V. 346. Пішов же він по пущах блудити; блудив же він сім год і чотирі, приблудився к обідній годині. Мет. 359.
Приблу́дний, а, е. Приблудившійся, приставшій. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. Ном. № 4604.
Приблука́ти, ка́ю, єш, гл. = Приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу. Мнж. 37.
Прибо́ркати. См. Приборкувати.
Прибо́ркувати, кую, єш, сов. в. прибо́ркати, каю, єш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья птицѣ, окарнать крылья. Чуб. V. 263. Приборкано усім орлятам крила. К. ХП. 92. 2) Прибирать, прибрать къ рукамъ. Думав шляхту приборкать трошки. Вона добре свою свекруху приборкала, тепер а ні писне. Харьк.
При́бочний, а, е. Боковой. НВолын. у.
При́бочок, чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Прибра́ти, ся. См. Прибірати, ся.
Прибрести́, ду́, де́ш, гл. Прійти по водѣ.
Прибреха́ти. См. Прибріхувати.
Прибрехну́ти, ну́, неш, гл. = Прибрехати. Уміють добре прибрехнути. Гліб.
Прибрі́хувати, хую, єш, сов. в. прибреха́ти, брешу́, шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше. Ном. № 8564.
I. Прибува́ти, ва́ю, єш, сов. в. прибу́ти, бу́ду, деш, гл. 1) Прибывать, прибыть, пріѣзжать, пріѣхать. Прибудь, милий чорнобривий, з далекого краю. Ой рад би я прибувати, та далеко дуже. Мет. 84. 2) Прибывать, прибыть, увеличиваться, увеличиться. Понад берегами вода прибуває. Грин. III. 252. Прибуло дня на курячу п'ядь. Чуб. I. 245.
II. Прибува́ти, ва́ю, єш, сов. в. прибу́ти, бу́ю, єш, гл. Примѣрять, примѣрить (обувь). Чи ти прибувала черевики? не малі? Константиногр. у.
Прибудо́вувати, вую, єш, сов. в. прибудува́ти, ду́ю, єш, гл. Пристраивать, пристроить. Г. Барв. 379. НВолын. у. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу покоів. Стор. МПр. 65.
Прибу́лий, а, е. Прибывшій. Запрошували прибулих козаків поснідать. Стор. МПр. 126.
Прибу́ти. См. Прибувати.
Прибутни́й, а́, е́. 1) То, что прибавляется, увеличивается въ количествѣ. Дійво — прибутне, бо… воно прибуває в господарстві, коли хто свої корови дійні має. Грин. II. 275. 2) Прибылой. Прибутна вода. Канев. у.
Прибутні́й, я́, є́. Чужесторонній, прибывшій. Се прибутній чоловік. НВолын. у.
Прибу́ток, тку, м. Прибыль. З прибутку голова не болить. Ном. № 9834. Чи мали який прибуток з садочку? О. 1862. IX. 115.
При́ваб, бу, м. = Приваба. Желех.
Прива́ба, би, ж. Привлекательность,
