Овдові́лий, а, е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Овдові́ти, ві́ю, єш, гл. Овдовѣть. Сухобрус овдовів і його дочки хазяйнували в господі. Левиц. Пов. 19.
Оведян, на, м. Раст. Primula elatior. Лв. 101.
Овершки, ків, м. мн. Вершина стога. Левч. 10.
Ове́с, вівса́, м. Овесъ, Avena sativa. — голий. Avena nuda. Вх. Пч. II. 29. Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. Ном. № 650. Дає коню сіна й вівса. Мет. 75. Не хоче, як кобила вівса. Ном. № 5009. Ши́ти на ове́с. Шить крупными стежками. Вас. 211. Ум. Овесе́ць, овесо́к.
Овеско́вий, а, е. Относящійся къ овеску 2. Овеско́ва криву́лька. Въ вышивкѣ: зигзаговидная линія. (Залюб.). Овеско́ві кли́нці. Половина узора овесок. (Залюб.).
Овесо́к, ска́, м. 1) Ум. отъ овес. 2) Родъ узора въ вышивкахъ. (Залюб.).
Овеча́, ча́ти, с. Ягненокъ; овечка. Бере (вовк) чи овеча, чи порося. О. 1861. VIII. 96. Пара воликів єсть і овечат трохи. Рудч. Ск. I. 207.
Ове́ченька, ове́чечка, ки, ж. Ум. отъ вівця.
Ове́чий, а, е. Овечій. Овеча натура. Шевч.
Ове́чина, ни, ж. Овечье мясо. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять. Новомоск. у.
Ове́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441.
Ове́чник, ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня. Чуб. VII. 394.
Ови́йка, ки, ж. Раст. вьюнокъ, Convolvulus. Вх. Лем. 441.
О́від, о́вода, м. Оводъ.
Овін, мѣст. = Він. Взяв овін княнейку попід білі бочки. Гол. I. 90.
Ові́яти, ві́ю, єш, гл. Обвѣять. Вітер каже: я прийду, твої сили овію. Гол.
О́водень, дня, м. = Овід. Грин. I. 252.
Оводня́, ні́, ж. соб. Оводы. Оводня б'є, через те ховаємо волів у курені. Зміев. у.
О́вощ, щу, м. Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння. Єв. Мр. III. 8.
Овоще́вий, а, е. Фруктовый.
Овра́х, ха́, м. Сусликъ. У меншого (брата) або градом виб'є (хліб), або оврах понівечить. Стор. I. 18. Ум. Овражо́к, оврашо́к. Стор. МПр. 44.
Оврашко́вий, а, е. 1) Принадлежащій суслику, относящійся къ нему. 2) Оврашко́ві хвости́. Раст. Triticum cristatum Schrt. ЗЮЗО. I. 139.
Оврашо́к, шка, м. Ум. отъ оврах.
Овси́на, ни, ж. = Вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко). Ном. № 11138.
Овси́ще, ща, с. = Вівсище.
О́всі, нар. = Зовсім. Харьк.
О́всім, нар. = Овсі. Борщ не кислий овсім. Уман. у.
Овсю́г, гу́, м. = Вівсюг.
Овсяни́й, а́, е́= Вівсяний. Нажала травиці з овсяний стіжок. Чуб. III. 266.
Овсяни́к, ка, м. = Вівсяник. Ном. № 122, стр. 294.
Овсяни́ця, ці, ж. = Вівсяниця. Ном. № 10185.
Овся́нка, ки, ж. 1) = Вівсянка. 2) Раст. Bromus arvensis. L. ЗЮЗО. I. 114.
Овча́рик, ка, м. = Вівчарик. Чуб. V. 689.
Овча́рь, ря́, м. = Вівчарь.
Овчи́на, ни, ж. 1) Овчина, овечья шкура. 2) мн. Овечья шуба. Із якої се причини вбралась теща у овчини? Нп.
Ога́вний, а, е. Большой, сильный. Богач огавний. Вх. Уг. 245. Огавний дожджь. Вх. Уг. 255.
Ога́вно, нар. Сильно, очень. Огавні ся хвалил. Вх. Уг. 255.
Ога́знути, ну, неш, гл. = Ошадіти. Цілий ліс огазне. Вх. Уг. 255.
Ога́на, ни, ж. и пр. = Обгана и пр.
Оганя́тися, ня́юся, єшся, гл. Отгонять отъ себя (нападающихъ). Собаки в'їдаються, а бояре оганяються. МУЕ. III. 217.
Огарь, рю, м. 1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався. Ном. № 11236. 2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Вх. Пч. I. 7. См. Овід. 3) Порода утокъ. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Огва́ра, ри, ж. Что-либо огромное, очень большое. Корова — огвара. Вх. Зн. 43.
Оге́нь, огню́, м. = Огонь. Червона шапочка як огень. О. 1861. IV. 29.
О́гер, ра, м. Жеребецъ. Дивися, огерем яким сам пан круг тебе похожає. Шевч. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру. Стор.
Оги́да, ди, ж. 1) Мерзость, гадость. Лукаш. 148. Вийди, паноньку, до нас, викуп сі вінець у нас… Бо як не вийдеш до нас, не викупиш вінця у нас, до корчми
