1) = Проволоктися. 2) Пробродить. Цілий день проволочився, ходячи то сюди, то туди.
Проворі́ття, тя, с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами. Черк. у.
Проворкува́тий, а, е = Проворний. Черниг. г.
Прово́рний, а, е. Проворный, быстрый, ловкій. На лихо здався він проворний, завзятійший од всіх бурлак. Котл. Ен. I.
Прово́рно, нар. Проворно, быстро.
Проворя́ка, ки, об. Проворный, ловкій, проворная, ловкая. Я, мамочко, проворяка, йду, а дядьків парубок роззявляка їде та прямо мені голоблею в рот. Грин. II. 310.
Прову́лок, лка и лку, м. Проулокъ.
Провча́ти, ча́ю, єш, сов. в. провчи́ти, вчу́, вчи́ш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. I. 180. См. Проучити.
Про́в'язь, зі, ж. Средняя часть рыболовной сѣти.
Прога́вкати, каю, єш, гл. Пролаять.
Прога́йвина, ни, ж. Прогалина.
Прога́йка, ки, ж. Промедленіе. Міусск. окр.
Прогайльовина, ни, ж. = Прогальовина. Левч. 129.
Прогайнува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Промотать, спустить. Ой ти проп'єш, проминуєш усю худобоньку. Чуб. V. 423. Що вдень загорюєш, за ніч прогайнуєш. Нп. 2) Даромъ прогулять (время). Прогайнував цілий тиждень. Вх. Зн. 56.
Прога́лина, ни, ж. = Прилука 1. Шух. I. 73.
Прога́льовина, ни, ж. Прогалина, поляна въ лѣсу. Черк. у.
Прога́люватина, ни, ж. Прогалина, незасѣянное мѣсто среди хлѣбовъ. Лохв. у.
Прога́лявина, ни, ж. = Прогальовина.
Проганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. прогна́ти, жену́, не́ш, гл. = Прогонити. Ти проганяв голодного від себе. К. Іов. 49 Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла. Грин. III. 418.
Прогаптува́ти, ту́ю, єш, гл. Проработать, вышивая золотомъ или серебромъ.
Прога́рим. 1) Отверстія въ печномъ поддувалѣ, въ рѣшеткѣ поддувала. Міусск. окр. 2) Отверстія въ печи кирпичнаго завода, сквозь которыя проходитъ вверхъ на кирпичи огонь. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Прогарманува́ти, ну́ю, єш, гл. Промолотить гарманом. (См.).
Прогарцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Прогарцовать. Цілий день прогарцював на коні.
Прогарча́ти, чу́, чи́ш, гл. Проворчать. Щука узяв подарунок, доторкнувся устами до сукні молодої і щось прогарчав собі під ніс. Стор. МПр. 85.
Прога́яти, га́ю, єш, гл. Непроизводительно потратить, пропустить (о времени). Днів два продержуть, днів два в проїзді, от і прогають. Кіев.
Прогвари́ти, рю́, риш, гл. = Проговорити. Гол. II. 711.
Прогі́н, го́ну, м. 1) Дорога (между полями и пр.) для прогона скота. Вх. Зн. 56. Чуб. VI. 45. 2) Палка у невода, которою пропускаютъ неводъ подъ ледъ. Полт. г. 2) Длина зданія отъ угла до угла. Чуб. VII. 377. 4) Діаметръ. Млиновий камінь має три аршини у прогоні. Черк. у. 5) мн. Въ гончарномъ горнѣ: круглыя отверстія въ черіні для пропуска огня и дыма. Вас. 180.
Проглаго́лати, лаю, єш, гл. Проговорить. Так проглаголавши, замовк старий. К. ЧР. 421.
Прогле́діти, джу, диш, гл. Проглянуть. Така гущиня, що й прогледіть не можна. Черниг. г.
Прогле́дітися, джуся, дишся, гл. Просмотрѣть, не замѣтить при осмотрѣ. Гляди та й не проглядись, купи та й не прокупись. Ном. № 5861.
Проглину́ти, ну́, не́ш, гл. Проглотить. Мнж. 26. Не будь ні гіркий, ні солодкий: будеш гіркий — прокленуть, а солодкий — проглинуть. Посл.
Про́глуб, бу, м. Глубина. Вх. Зн. 56.
Про́гляд, ду, м. = Перегляд. Частенько шлють мені землячки на прогляд свої словесні труди. К. Хата. 7.
Прогляда́ти, да́ю, єш, сов. в. прогля́нути, ну, неш, гл. 1) Проникать, проникнуть взглядомъ; охватывать, охватить взглядомъ. Ой гаю ж, мій гаю, густий не прогляну. Чуб. V. 33. Поле ж моє широкоє! Не могла м тя проглянути чорненькими оченьками. АД. I. 289. 2) Проглядывать, проглянуть, виднѣться. А між ними і землячки де-де проглядають. Шевч. 3) Только сов. в. Повидать. Піти у Почаїв світа проглянути. Каменец. у.
Прогля́нутися, нуся, нешся, гл. = Проглянути 1. Заїхав у ліс, та такий густий, що й не проглянешся. Грин. I. 91.
