сіяла, вже як насіння поключилось. Рк. Левиц.
Про́рость, ти, ж. = Проріст. Прорости нічого нема, бо дощів нема. Зміев. у. У лісі вже прорость проростає. Черк. у.
Проро́цтво, ва, с. Пророчество. Пророцтво я до тебе промовляю. К. ЦН. 294.
Проро́чий, а, е. Пророческій. Виявив забуту нашу правду своїм пророчим словом. О. 1862. III. 27. Ти проспівав на всю Україну свої думи пророчі. О. 1861. III. 6, 7.
Проро́чиця, ці, ж. Пророчица. Була Анна пророчиця. Єв. Л. II. 36.
Проруба́ти. См. Прорубувати.
Прору́бка, ки, ж. = Ополонка. Біля прорубки стоять білі голубки. (Загад.). ХС. III. 63.
Прору́бня, ні, ж. = Прорубка = Ополонка. Коло прорубні сидять білі голубні. Ном. стр. 297. № 235.
Прору́бувати, бую, єш, сов. в. проруба́ти, ба́ю, єш, гл. Прорубывать, прорубить. Прорубує тернову огорожу. К. Іов. 11. Прорубай вікно; щоб видно було. Чуб.
Проса́джувати, джую, єш, сов. в. просади́ти, джу́, диш, гл. 1) Продѣвать, продѣть, просунуть. 2) Прокалывать, проколоть.
Проса́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. просади́тися, джу́ся, дишся, гл. 1) Продѣваться, продѣться, просунуться. 2) Прокалываться, проколоться, наколоться.
Просапа́ти. См. Просапувати.
Проса́пувати, пую, єш, сов. в. просапа́ти, па́ю, єш, гл. Пропалывать, прополоть сапо́ю.
Просатарка, ки, ж. Женщина, приглашающая гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Вх. Лем. 458.
Просатарь, ря, м. Мужчина, приглашающій гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Вх. Лем. 458. См. Прохатарь.
Просвисті́ти, щу́, сти́ш, гл. 1) Просвистѣть. 2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори. Левиц. I. 529.
Просві́та, ти, ж. Просвѣщеніе, образованіе. Просвіти за плечима не носити. Ком. Пр. № 1003. І сей лист не мусить пропасти із історії української просвіти. Морд. II. 27. На тому й скінчилася наука й просвіта Сухобрусівен. Левиц. Пов. 21.
Просвіти́ти, ся. См. Просвічати, ся.
Просві́тлий, а, е. Свѣтлый, радостный, веселый, отрадный. Не маю просвітлої години. НВолын. у. Був я в чужій стороні, — нема роду при мені, а ні роду, ні родини, ні просвітлої години. Грин. III. 408.
Просві́тлість, лости, ж. Просвѣтленіе. Ідіть до мене більма зганяти.... очам просвітлости дати. Грин. II. 40.
Просві́тний, а, е. Просвѣтительный. Желех.
Про́сві́ток, тку, м. 1) Просвѣтъ; проблескъ; бликъ. 2) Отрада, душевный покой; свобода. Про́світку за ним нема́. Нѣтъ житья, покоя за нимъ. Про́світку не дає́. Докучаетъ, преслѣдуетъ неотступно. Ном. № 12699. По вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам. Котл. Ен. I. 24.
Просвіча́ти, ча́ю, єш, сов. в. просвіти́ти, чу́, тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Рада б вона осіяти, ввесь світ просвічати. Чуб. III. 365. Ясний місяцю, чим ся похвалиш? — Як я зійду рано звечора, то просвітю гори і долини. Чуб. III. 453. 2) Просвѣщать, просвѣтить. Почуй мій голос, глянь на мене, незрячі очі просвіти. К. Псал. 26. Также: просвѣщать, просвѣтить умственно. Світло просвічує кожного чоловіка. Єв. І. I. 9. Покажи, що слово Боже тебе просвічує. Г. Барв. 345.
Просвіча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. просвіти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Освѣщаться, освѣтиться. 2) Просвѣщаться, просвѣтиться. Приступіть до його, просвітіться, люде. К. Псал. 77.
Просві́чений, а, е. Просвѣщенный; образованный. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим. Левиц. Пов. 175.
Просвіща́ти, ща́ю, єш, гл. = Просвічати. Левиц. Пов. 164.
Просвіща́тися, ща́юся, єшся, гл. 1) = Просвічатися. 2) Свѣтить. Ти, місяцю, просвіщайся. Мет. 76.
Просвяткува́ти, ку́ю, єш, гл. Провести святки.
Просе́діти, джу, диш, гл. = Просидіти.
Просере́д, ду, м. „Песчаная коса у берега и среди Днѣпра“. Вас. 206.
Про́серен, ну и про́серень, ня, м. Раст. а) Подснѣжникъ, Calanthus nivalis L. Анн. 150. б) Crocus riticulatus. L. ЗЮЗО. I. 120.
Про́сивий, а, е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. Про́сивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три просивенькі. Гол. I. 192.
Проси́джувати, джую, єш, сов. в. проси́діти, джу, диш, гл. Просиживать, просидѣть.
