чі води не бачимо. Чуб. II. 47. Межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Константиногр. у. Геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Константиногр. у. В очу́. Въ глахъ. Дивись у воду, поки в очу тобі стане недобре. Від сонця так тобі пожовтіє в очу. Борз. у. Свічок, свічок наставили! Мигтить ув очу, мов проміннє. Г. Барв. 253. А ні на́ оч. Видѣть не могу, ненавижу. Перше я його любила, а тепер а ні на оч! Подольск. г. Злим, лихи́м о́ком диви́тися. Сердиться, быть злымъ на кого. Батько все таки на його злим оком дивиться. Чуб. II. 198. О́ком не стина́ти. Не смыкать глазъ. Тре́ба позича́ти в сірка́ оче́й. Стыдно въ глаза глядѣть. Моро́з з очи́ма. Сильный морозъ. Із оче́й ста́лось. Сглазили. Г. Барв. 222. Сві́тле о́ко. Чистая совѣсть. Ном. № 6724. Багацько дечого бракує нам, та світле око. Г. Барв. 439. 2) Петля, глазокъ. У режі малі вічка, а у пров'язі очі великі. Ном. 3) Отверстіе въ порплиці, въ которое входить верхній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 4) При исчисленіи, послѣ названія десятковъ: одинъ. Двадцять з оком = 21. 5) Мѣра вѣса: 3 фунта. Чуб. VI. 404. Лучче око золота, ніж камінь олива. Ном. № 7287. 6) Мѣра жидкости. Купив за тії гроші итона, вік зо два горілки. Драг. 64. 7) Воло́ве о́ко. Раст. Phyteuma orbiculare. Лв. 100. 8. Гу́сяче о́ко. Родъ узора въ вышивкѣ на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278. 9) мн. Га́дячі очі. Раст. Myosotis aepestlis. Л. 100. Жаби́ні очі. Myosotis intermedia. Лв. 100. Ум. Очко́, о́ченько, о́чечко. Гляньте хоть одним очечком! Мил. 185.
Оковзну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Поскользнуться. О. 1861. X. 35.
Око́ви, око́в, ж. мн. Оковы. Шевч.
Окови́рний, а, е. Пріятный на видъ, аккуратно сдѣланный. Мнж. 187.
Окови́та, тої, ж. Окови́та горі́лка. Лучшій сортъ водки (Aqua vitae). ЗОЮР. I. 202. Благослови мені, батьку, оковитої напиться. Макс. Меду да оковитої горілки попивати. Мет.
Окови́тка, ки, ж. = Оковита. Ум. Окови́точка.
Околе́са, нар. Кругомъ. Мнж. 187. См. Околяса, околясом.
Околе́ція, ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц.
Око́лиця, ці, ж. 1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Єв. Мр. I. 28. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Чуб. I. 154. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами. Стор. МПр. 73. 2) Околышекъ. Вас. 156. До лиця околиця. Ном. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає. Мет. 377. 3) Огороженное поле. Любеч. 4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. Око́личка. Держать шапочки за околички. Чуб. III. 279.
Околи́чник, ка, м. Въ циркулѣ или инструментѣ, подобномъ ему, тотъ конецъ, которымъ проводится окружность. Шух. I. 277.
Околи́чній и околишній, я, є. 1) Окрестный, смежный, сосѣдній. Відпусти їх по околичніх хуторах. Єв. Мр. VI. 36. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. Чуб. I. 200 То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. Новомоск. у. 2) Наружный, внѣшній. А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку. Лохв. у.
Околі́ти, лі́ю, єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла. Чуб. V. 732.
Око́лія, лії, ж. = Околиця 1. Крижан був такий, що вся околія його лякалась. О. 1861. X. 26. Усю околію зібрать та й косить. Ном. 14020.
О́коло, ла, с. Наружность, внѣшность. Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини. Мир. ХРВ. 293. Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем. Левиц. Пов. 177. Два хліви мазати, а окола ще скільки! Константиногр. у. Ум. Окільце.
О́колом, нар. Кругомъ, по сторонамъ, въ сторонѣ. Боли б на мене місяць світив, а зорі хоть нехай і околом, то байдуже. Канев. у.
Около́т, ту, м. 1) Снопъ соломы; снопъ обмолоченный не развязаннымъ. Грин. III. 526. О. 1862. IV. 85. Є у тебе околот на току? Рудч. Ск. I. 168. Молоти́ти в около́т. Молотить не развязывая снопа. 2) Семь-восемь сноповъ околоту 1, связанныхъ вмѣстѣ. Вх. Зн. 43. Ум. Около́тець.
Околоти́ти, чу́, тиш, гл. 1) Обмолотить снопы не развязывая ихъ. 2) Околоти́ти хату. Покрыть крышу околотом.
Около́тиця, ці, ж. = Околиця 1. Во-
