растратить попусту, промотать. Він узяв щось карбованців із п'ятнадцять; всі ж і ростринькав. Брацл. у.
Ростріпа́ти, ся. См. Ростріпувати, ся.
Рострі́пувати, ную, єш, сов. в. ростріпа́ти, па́ю, єш, гл. 1) Растрепывать, растрепать. Чуб. V. 1033. Косо моя жовтенькая! не маты тя росчісує, візник бычем ростріпує. АД. I. 86. 2) Разбивать, разбить. Рострепати яйце. Дівка рострепала горнец. Вх. Уг. 266.
Рострі́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. ростріпа́тися, па́юся, єшся, гл. Растрепываться, растрепаться.
Ро́стріск, ку, м. Расколъ, растрескъ. До ро́стріску роби́ти. До полнаго истощенія силъ. До ростріску, до розболю будем жати. Вх. Зн. 61.
Рострі́скати, каю, єш, гл. = Рострощити. Грім забив одного чоловіка, геть його ростріскав. Гн. I. 18.
Рострі́скатися, каюся, єшся, гл. Растрескаться, расколоться. Той гніздюк так і росплився по черіні і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Рострі́снутися, нуся, нешся, гл. Растреснуться, расколоться.
Ростро́пша, ші, ж. = Росторопша. Анн. 130.
Рострощи́ти, щу́, щиш, гл. Растрощить, раздавить, разбить въ дребезги. Поб'єш ти їх жезлом твоїм залізним, рострощиш їх, мов глечик череп'яний. К. Псал. 3. Права ніжка рострощена, з під правого крила кров. Сим. 216.
Рострою́дитися, джуся, дишся, гл. Воспылать (любовью). Ростроюдився коханням до дівки гарної насправжки. Полт. г.
Роструби́ти, блю́, биш, гл. Раструбить, разгласить. Уже рострубили по селу — нехай знають.
Ростру́ди́ти, джу, диш, гл. Раздавить, наѣхавъ. Мою сестру коні рострудили. Лебед. у.
Ростру́тити. См. Ростручати.
Роструси́ти, ся. См. Рострушувати, ся.
Ростру́ха, хи, ж. Публичная женщина. Полт. г. Харьк. у.
Роструча́ти, ча́ю, єш и ростру́чувати, чую, єш, сов. в. ростру́тити, чу, тиш, гл. Расталкивать, растолкать, раздавливать, раздавить. Не пий горілочки рано в неділеньку та не грай конем улицею, не ростручай малих дітей, та не зневажай старих людей. Чуб. V. 1021.
Ростру́шувати, шую, єш, сов. в. роструси́ти, шу́, сиш, гл. Раструшивать, раструсить, разсыпать.
Ростру́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. роструси́тися, шу́ся, сишся, гл. Раструшиваться, раструситься, разсыпаться. Жовтенький пісочок, рострусися. Чуб. V. 779.
Рострява́ння, ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом. ЗЮЗО. I. Матер. 32.
Рострява́ти(ся), ряю́(ся), є́ш(ся), гл. = Розстрявати. ЗЮЗО. I. Матер. 10. Буде душа козацька молодецька з білим тілом рострявати. АД. I. 131.
Рострясти́, су́, се́ш, гл. = Рострусити.
Ростужи́тися, жу́ся, жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Ростули́ти, ся. См. Ростуляти, ся.
Росту́лювати, люю, єш, гл. = Ростуляти.
Росту́люватися, лююся, єшся, гл. = Ростулятися.
Ростуля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ростули́ти, лю, лиш, гл. Разжимать, разжать, раскрывать, раскрыть. Ростулиш руку — і нема голодних. К. Псал. 238. Котик зубки ростулив та Василька й укусив. Грин. III. 552.
Ростуля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ростули́тися, лю́ся, лишся, гл. Разжиматься, разжаться, раскрываться, раскрыться.
Росту́н, на́, м. Порода льна, сѣмена котораго сами выскакиваютъ. Полт. г.
Ростурбува́ти, бу́ю, єш, гл. Растревожить.
Ростурбува́тися, бу́юся, єшся, гл. Встревожиться.
Рость, ти, ж. Растительность. Там в окопі і рость є.
Ростю́чий, а, е = Ростовитий. Міус. окр. (Лобод.).
Ростяга́ння, ня, с. 1) Растягиваніе. 2) Растаскиваніе.
Ростяга́ти, га́ю, єш, сов. в. ростягти́, гну́, неш, гл. 1) Растягивать, растянуть. Ном. № 2346. Коники, ростягли свої сухі ребра, мов хорти й винесли балагулу з багна. Левиц. Пов. 99. 2) Растаскивать, растащить. Парубки кинулись розбороняти і ледві їх ростягли. Левиц. Пов. 111. 3) Растягивать, растянуть (слова при разговорѣ).
Ростяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. ростягти́ся, гну́ся, нешся, гл. 1) Растяги-
