ражъ, призракъ. 2) Заблужденіе. Журба світу сього і омана брацтва входять і глушать слово. Єв. Мр. IV. 19. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 3) Обманъ, заблужденіе. 4) Раст. Verbascum nigrum. Мил. 35. См. Оман 2.
Омане́ць, нця, м. = Манівець. Яром, яром за товаром, — оманцями за вівцями. Гол. III. 79.
Омани́ти. См. Оманювати.
Ома́нний, а, е. Обольстительный; обманчивый. Оманна просторік святиня. К. МБ. II. 118.
Ома́нювати, ню́ю, єш, сов. в. омани́ти, ню́, ниш, гл. 1) Обманывать, обмануть, надуть. 2) Обольщать, обольстить, очаровать.
Ома́ста, ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль — омаста, масло — окраса. Ном. № 12378.
О́мах, ху, м. Вспышка пламени, огненный языкъ. Багаття з нори вихвачувалось омахами. Полт. у.
О́маць, о́мацьки, нар. Ощупью. Омаць найшов двері хатні.
Ома́чка, ки, ж. = Мачка 2. Вх. Уг. 252.
Оме́г, гу, м. 1) Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. I. 119. 2) — во́дяний. Раст. Oenanthe Phellandrium Lam. ЗЮЗО. I. 129.
Оме́ґа, ґи, ж. Раст. а) Rhododendron myrtifolium. Шух. I. 18, 19. б) Rhododendron ferrugineum L. Вх. Зн. 43. в) Rhodiola rosca. Лв. 101.
Оме́ла, ли, оме́льга, ги, ж. 1) Раст. омела, Viscum album. ЗЮЗО. I. 141. 2) — дубо́ва. Раст. Loranthus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Омелю́х, ха́, м. Желтоносый дроздъ, Turdus viscivolus. Вх. Пч. II. 15.
Омелю́ха, хи, ж. = Намелюшка. Вх. Пч. II. 9.
Омерзи́тися, жу́ся, зи́шся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ. Шевч.
Омертві́ти, ві́ю, єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Єв. Л. XXI. 36. Як вистрелили, дак він і омертвів.
Оме́т, та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії. Шевч. II. 270.
Омива́ти, ва́ю, єш, сов. в. оми́ти, ми́ю, єш, гл. = Обмивати, обмити.
Омили́ти, ся. См. Омиляти, ся.
Оми́лка, ки, ж. = Помилка.
Оми́лок, лку, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Уг. 255.
Оми́льний, а, е. Ошибочный.
Омиля́ти, ля́ю, єш, сов. омили́ти, лю́, лиш, гл. Вводить, ввести въ заблужденіе, обмануть. Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила. Гол. I. 88.
Омиля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. омили́тися, лю́ся, лишся, гл. = Помилятися, помилитися.
Омина́ти, на́ю, єш, сов. в. омину́ти, ну́, не́ш, гл. = Обминати, обминути.
Оми́ти. См. Омивати.
Оміра́ти, ра́ю, єш, гл. Замирать. Серце йому омірало. МВ. (О. 1862. I. 77).
Оміта́ти, та́ю, єш, гл. = Обмітати.
Омліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. омлі́ти, лію, єш, гл. Обомлѣвать, обомлѣть. За ним Морозиха з жалю омліває. Мет. 412.
Омо́лок, лка, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Лем. 443.
Оморо́чити. См. Оморочувати.
Оморо́чувати, чую, єш, сов. в. оморо́чити, чу, чиш, гл. = Обморочувати, обморочити.
Омоска́лити, ся. См. Омоскалювати, ся.
Омоска́лювати, люю, єш, сов. в. омоска́лити, лю, лиш, гл. = Обмоскалювати, обмоскалити. Омоскалений писарь. Левиц. I. 300.
Омоска́люватися, лююся, єшся, сов. в. омоска́литися, люся, лишся, гл. = Обмоскалюватися, обмоскалитися. Він омоскалився в школі. Левиц. I. 313.
Омочи́ти, чу́, чиш, гл. = Обмочити.
Омохті́ти, ті́ю, єш, гл. Обрости мхомъ. Вх. Зн. 43.
О́мпити, плю, пиш, гл. = Вонпити. Вх. Зн. 43.
О́мпно, нар. Досадно. Мені омпно. Вх. ЗН. 43.
О́мрак, ку и о́мряк, ку, м. Мракъ; помраченіе. К. ПС. 49. Омрак на землю нічка напустила. Мкр. Г. 32. Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи. К. Дз. 153.
Омрача́тися, ча́юся, єшся, сов. в. омрачи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Омрачаться, омрачиться. Ном.
О́мряк. См. Омрак.
Ому́рати, раю, єш, гл. Употр. у Шевч. вм. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано? Шевч. II. 242.
