Самоста́йність, самості́йність, ности, ж. Самостоятельность.
Самості́й, то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis. Вх. Пч. II. 35.
Самострі́л, лу, м. 1) Ловушка для медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7. 2) Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Желех. Самостріл ми любку напав, лупає очима, усе каже, що їй болить щось межи плечима. Гол. III. 223.
Само́суд, ду, м. Самосудъ. К. ЦН. 184. Народнього самосуду герої. К. ЦН. 196. Крівавий самосуд. К. Дз. 55.
Самота́, ти, ж. Уединеніе, одиночество. К. ЧР. 426. Рудч. Чп. 253. На самоті́. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. Стор. М. Пр. 59. Самото́ю. Въ одиночку, одиноко. К. ДС. 14. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали. Гол. I. 17.
Самоте́ка, ки, ж. Безымянная рѣчка. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі. К. ЧР. 257. См. еще русскій переводъ „Черн. Рады“. Повѣсти. К. I. 229.
Самоти́на́, ни́, ж. = Самота. Без дружини і надії в самотині посивіє. Шевч.
Самоті́ти, ті́ю, єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.
Самотка́ний, а, е. Собственнаго, домашняго тканья. Мої хусточки самотканії. Грин. III. 119.
Само́тний, а, е., само́тній, я, є. Уединенный, одинокій. Підкрадешся, наробиш лиха, запалиш рай мій самотний. Шевч.
Само́тність, ности, ж. Уединеніе. Левиц. I. 289.
Самото́ка, ки, ж. = Самотека. Іди ж, каже, оціми пісками глибокими да річками самотоками. Рудч. Ск. I. 136. 2) То-же, что и витушка (см.), но нѣсколько сложнѣе устроенная, а именно: положенныхъ накрестъ палокъ — пере́хрестнів (би́льця у виту́шки), здѣсь двѣ пары — внизу и вверху, и каждый верхній конецъ соединенъ съ соотвѣтствущимъ нижнимъ дощечкой съ зазубринами (зазубами) — ка́чкою (= коник, качечка у витушки); каждая такая пара соединенныхъ перехрестнів наз. єрмо́; є́рма отдѣлены другъ отъ друга распоркой — розго́ном; стержень, на кот. надѣты єрма, наз. сво́рень. Шух. I. 150.
Самотрі́ть. Самъ третей, я и еще двое. Вх. Зн. 62. Втвори мені ворота! Бо я іду самотріть на вечерю, на обід. Гол. IV. 512.
Самоту́жки, нар. Собственными силами, усиліями. Сим. 20. Грин. I. 4. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Кобел. у. Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо. Пирят. у.
Самотя́ж, нар. = Самотужки.
Самоу́к, ка, м. Самоучка. Желех.
Самоу́кий, а, е. Самъ учившійся. Желех.
Самохі́ттю, нар. Добровольно, по своей волѣ. Сам погинув.... чи самохіттю, чи так уже Господь його покарав. МВ. I. 158.
Самохі́ть, нар. = Самохіттю. К. ЧР. К. Бай. 12. Як таки самохіть свою душу морити. Борз. у. Самохіть підставить під ярмо шию. Мир. ХРВ. 95.
Самохо́дник, ка, м. Въ сказкѣ эпитетъ сказочнаго быстроногаго бычка. Чуб. II. 241.
Само́цві́т, ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Стор. I. 34. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності. К. ХП. 116.
Самоцві́тний, а, е. Самоцвѣтный, драгоцѣнный; переносно: прекрасный по своимъ природнымъ качествамъ. Буйно проросла та самоцвітна мова. К. ХП. 116.
Самочуття́, тя́, с. Самочувствіе, самосознаніе. Наш тільки вік знає, чого стоїть сей орган (нар. слово) національного самочуття. К. ХП. 121.
Самочетве́ртий, а, е. Я и еще трое. Вх. Зн. 62.
Само́шість. Самъ-шесть.
Саму́ра, ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.
Санджа́к, ка́, м. Губернаторъ турецкій. АД. I. 226.
Санджакі́вна, ни, ж. Дочь губернатора (турецкаго). Дівка-санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає. АД. I. 211.
Сандова, ви, ж. Желѣзный трезубецъ для битья рыбы. Поп. 96. См. Сандоля.
Сандо́ля, лі, ж. Снарядъ для ловли крупной рыбы: длинный шесть, на которомъ прикрѣплена желѣзная вилка въ два острія. Браун. 31.
