„Ох“ тоді її сприснув живущою водою. Рудч. Ск. II. 109.
Спристрі́тити, рі́чу, тиш, гл. Сглазить. Спристрітили хлопця лихі люде. Васильк. у.
Сприти́скувати, скую, єш, гл. Тѣснить. Вх. Зн. 66.
Спри́тний, а, е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Стор. I. 32. Ти то спритний, як Матвій до куропатв. Ном. № 6564.
Спри́тність, ности, ж. Понятливость, смѣтливость, ловкость, проворство, находчивость. Се діло зоставте спритності жіночій. Левиц. I. 313.
Спри́тно, нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.
Спричи́нитися, нюся, нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться! Ном.
Спричини́тися. См. Спричинятися.
Спричинува́тіти, тію, єш, гл. = Спричи́нитися.
Спричиня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. спричини́тися, ню́ся, нишся, гл. Содѣйствовать, посодѣйствовать.
Спри́щитися, щуся, щишся, гл. Покрыться прыщами.
Сприятелитися, люся, лишся, гл. Сдружиться. Вх. Лем. 169.
Сприя́ти, я́ю, єш, гл. 1) Благопріятствовать, доброжелательствовать, способствовать, содѣйствовать, помогать. Хоть її не возьму, буду їй сприяти, всякого добра буду їй жадати. Гол. I. 343. Твоє серце мому серцю вірне не сприяє. Гол. I. 269. Нехай вам доля сприяє. Гол. III. 505. Ніч нікому не сприяє. Ном. № 594.
Спро́ба, би, ж. Проба, опытъ. О. 1862. III. 30.
Спроби́ваний, а, е. Пробитый, прострѣленный. Лежить Янчик порубаний, порубаний, постріляний і кулями спробиваний. Гол. II. 725.
Спро́бувати, бую, єш, гл. Попробовать, попытать. Ото пішли сили спробувати — хто дужчий. Рудч. Ск. II. 18.
Спрова́джувати, джую, єш, сов. в. спрова́дити, джу, диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Як дівчину намовили, до Вільхова спровадили. Гол. I. 86. 2) Приводить, привести. Спровадив бондаря, зробили кухву. Чуб. II. 191.
Спровожа́ти, жа́ю, єш, гл. = Випровожати. Наряжала, спровожала в чужу стороночку. Грин. III. 390.
Спроволо́ка, нар. Протяжно. Він говорить спроволока. Зміев. у.
Спродава́ти, даю́, єш, сов. в. спро́дати, дам, даси́, гл. Продавать, продать, распродавать, распродать. МВ. II. 33. Спродай, спродай, мій батеньку, сей вишневий сад. Нп. Купця найшов, спродав і гроші мені приніс. Чуб. II. 183.
Спродава́тися, даю́ся, є́шся, сов. в. спро́датися, дамся, даси́ся, гл. Распродавать, распродать все. Спродавшись, загуляв так, що і в голові замакітрилось. Ном. № 7915.
Спро́даж, жу, м. Продажа. У дядини були колеса на спродаж. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Спро́дати, ся. См. Спродавати, ся.
Спро́дувути, дую, єш, гл. = Спродавати.
Спро́дуватися, дуюся, єшся, гл. = Спродаватися.
Спрожи́ток, тку, м. Житье, возможность прожить. Зросту, слави, пам'яти, спрожитку сподівались. Мет. 348.
Спрожо́гу, нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу. Мнж. 70.
Спрозо́рити, рю, риш, гл. Сглазить. Жінки і дівчата носять застромлену у пазуху голку, щоб хто не спрозорив. Грин. II. 31. Ой немає, дідусеньку, (курчат), да вже і не буде: як вигнала на двір пасти, спрозорили люде. Нп.
Спрозо́ритися, рюся, ришся, гл. Быть испорченнымъ взглядомъ, сглаженнымъ. Екат. у.
Спроквола́, нар. Не спѣша. Св. Л. 19. Як робиш спроквола, не скоро втомишся. Кіев. у.
Спромага́тися, га́юся, єшся, сов. в. спромогти́ся, можуся, жешся, гл. 1) Получать, получить возможность, смочь, возмочь. Не спроможеться кінчити. Єв. Л. XIV. 29. 2) Разживаться, разжиться, получить средства сдѣлать, собраться со средствами. Спромігся дід на обід, а баба на кисіль. Ном. № 4904. Боже мій! коли то я спроможусь своїх волів купити? Кобел. у. Спромігся Солопій весною на горох. Г. Арт. (О. 1861. III. 93).
Спроме́ж, спромі́ж, нар. Изъ, изъ среды.
