день одурить, а як яка, то й без числа. Ном. № 9078. То не в число. Это не въ счетъ, это исключить. Ном. № 10669. 2) Количество. Хоч мале число полегкости собі мали. АД. I. 91.
Чи́сниця, ці, ж. Три нитки или ⅟₁₀ пасма. Чуб. VII. 408. Вас. 201, 190. Kolb. I. 69. Йому́ три чи́сниці до сме́рти. Одной ногой въ гробу. Грин. 1. 237.
Чиста́к, ка́, м. Сѣть для ловли рыбы на днѣпровскихъ отмеляхъ. Вас. 188.
Чиста́ш, ша, м. Мѣсто, очищенное отъ лѣса.
Чистени́на, ни, ж. Рожь и пшеница. Вх. Лем. 482. См. Чистина 2.
Чисте́ць, тцю́, м. Раст. а) Draba verna L. ЗЮЗО. I. 177. б) Galium Mollugo L. ЗЮЗО. I. 177. в) Orobus alus L. ЗЮЗО. г) Stellaria Holbostea L. ЗЮЗО. I. 177. д) Stachys recta L. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. I. 137. e) — лісови́й. Statice Holostea L. ЗЮЗО. I. 137.
Чи́стий, а, е. 1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду. Нп. 2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике. Рудч. Ск. 3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю. Посл. 4) — четве́р. Четвергъ страстной недѣли великаго поста. ХС. I. 75. Маркев. 4. Ум. Чисте́нький, чисте́сенький. Рудч. Ск. I. 10. Чистю́нький. Фр. (Желех.).
Чи́стик, ка, м. Раст. а) = Чистець а) Борз. у. Прилуц. у. б) Sedum acre L. ЗЮЗО. I. 136. в) — жовтий. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116.
Чисти́лище, ща, с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту. Гн. II. 76.
Чисти́ло, ла, с. Дѣтскій послѣдъ, placenta. Вх. Зн. 80.
Чистина́, ни́, ж. 1) Чистое, незаросшее мѣсто. А серед озера є дві чистині. Ум. Чисти́нка. Там у лісі таки чимало є чистинок. 2) Чисти́на? Зерновой хлѣбъ: ячмень, полба, рожь, пшеница. Вх. Лем. 483.
Чи́стити, щу, стиш, гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Не чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала… гостей чистити. Мнж. 71.
Чи́ститися, щуся, стишся, гл. Чиститься. Почав чиститись і прибіратись. Левиц. Пов. 11.
Чисті́сінький, а, е. Совершенно чистый. Ой бував же я та в чистісінькім полю. О. 1862. IV. 15.
Чисті́сінько, нар. 1) Совершенно чисто. Чистісінько в хаті, — ніде ні смітинки. Харьк. 2) Совершенно, совсѣмъ (сильнѣе, чѣмъ чисто 2). Чистісінько він та й годі. Харьк.
Чи́стість, тости, ж. 1) Чистота, отсутствіе грязи, сору. Желех. 2) Чистота духовная. Желех.
Чи́стник, ка, м. Раст. Ranunculus acris L. Анн. 290.
Чистня́к, ку, м. Раст. Stachus recta L. ЗЮЗО. I. 137. См. Чистець.
Чи́сто, нар. 1) Чисто. Е, вже! тому низько в голови, в кого чисто в дворі; а тому лекше здихає, що двір вичищає. Ном. № 1407. 2) Совершенно, совсѣмъ. Чисто всіх побудила. Г. Барв. 225. Вибрав усю чисто воду. Рудч. Ск. I. 37. Ум. Чисте́нько, чисте́сенько. Чисте́нько коло посу́ди хо́дить, — ничего не оставляетъ, все съѣдаетъ. Ном. №. 11256.
Чистобре́ха и чистобрьо́ха, хи, об. Кто вретъ искусно, безъ запинки. Инший і правди так..... не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний! О. 1861. V. 67.
Чистові́д, во́ду, м. Мѣсто, гдѣ чистая вода, незагрязненная, непоросшая водорослями. Тут краще купаться: тут чистовід, а на брідку погано. Лубен. у.
Чистопло́дний, а, е. Рожденный въ законномъ бракѣ? Дай же, Господи, діточкам чистоплодним! ЕЗ. V. 108.
Чистопо́лина, ни, ж. Чистое поле. Нехай іде на чистополину, там і дихати лекше. Харьк. г.
Чистота́, ти́, ж. Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. Хто чистоту з нечистого добуде? К. Іов. 30.
Чистю́к, ка́, м. Чистикъ, чистоплотный.
Чистю́нький, а, е. Ум. отъ чистий. Фр. (Желех.).
Чистю́х, ха, м. Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27.
Чистю́чка, ки, ж. Чистуха, чистоплотная.
Чи́тавий, а, е. Большой, порядочный, хорошій. Угор.
Чита́ка, ки, об. Чтецъ, чтица. Із тебе, як бачу, і читака поганий.
Чита́льник, ка, м. Читатель. Багацько
