Відчухра́ти, ра́ю, єш, гл. 1) Отрубить, отделить ветку от ствола. 2) = Відчухмарити.
Відшахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отклониться, отшатнуться. Одшахнешся від пари очей грізних. МВ. III. 93.
Відшепта́ти. См. Відшіптувати.
Відшиб, бу, м. В выраж. На, у ві́дшибі. В стороне. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Г. Барв. 188. Сидів ув одшибі од гурту. Грин. II. 183. Оддав дочку на одшиб. Рк. Левиц.
Відшива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відши́ти, ши́ю, єш, гл. Отрабатывать, отработать шитьем. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Грин. III. 399.
Відші́птувати, тую, єш, сов. в. відшепта́ти, чу́, чеш, гл. Заговаривать, заговорить болезнь (шептаньем). Полетів він світ-за-очі у садки відшіптувать головоньку і боки. Гліб. Умів і трясцю відшептати. Котл. Ен. II. 34.
Відшкандиба́ти, ба́ю, єш, гл. Отойти прихрамывая.
Відшква́рити, рю, риш, гл. 1) Оттопить (о сале). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було нізащо батожжям одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.
Відшмага́ти, га́ю, єш, гл. Отстегать, выпороть. Треба його батогом добре відшмагати.
Відшмарува́ти, ру́ю, єш, гл. = Відшмагати. Я тебе батогами одшмарую. Рудч. Ск. II. 205.
Відшпандо́рити, рю, риш, гл. Высечь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив. Полт.
Відшпили́ти. См. Відшпилювати.
Відшпи́лювати, люю, єш, сов. в. відшпили́ти, лю́, лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Відшрубува́ти, бу́ю, єш, гл. Отвинтить.
Відштовхну́ти, ну́, не́ш, гл. Оттолкнуть.
Відшука́ти, ся. См. Відшукувати, ся.
Відшу́кування, ня, с. Отыскивание. Ном., стр. II.
Відшу́кувати, кую, єш, сов. в. відшука́ти, ка́ю, єш, гл. Отыскивать, отыскать. Помогли одшукати його. Мнж. 137.
Відшу́куватися, куюся, єшся, сов. в. відшука́тися, ка́юся, єшся, гл. Отыскиваться, отыскаться, находиться, найтись.
Відшумува́ти, му́ю, єш, гл. Перестать пениться.
Відщебета́ти, чу́, чеш, гл. Окончить щебетать.
Відщедрува́ти, ру́ю, єш, гл. Окончить щедрува́ти.
Відщепи́ти, ся. См. Відщепляти, ся.
Відще́плюватися, лююся, єшся, гл. = Відщеплятися. Пишіть, добродійство, граматки, не одщеплюючись од словесності. О. 1862. I. 79.
Відщепля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відщепи́ти, плю́, пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отделить.
Відщепля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відщепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Отделяться, отделиться.
Відщепну́ти, ся. См. Відщіпати, ся.
Відщіба́тися, ба́юся, єшся, гл. = Відщіпатися. Драг. 39.
Відщіпа́ти, па́ю, єш, сов. в. відщепну́ти, ну́, неш. Отмыкать, отомкнуть дверь, запертую на крючек.
Відщіпа́тися, па́юся, єшся, сов. в. відщепну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючек). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. Змиев. у. 2) = Відщеплятися, відщепи́тися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася. Мил. 211.
Відюга́, ги́, відюха́, хи, ж. Ув. от відьма.
Від'я́зувати, зую, єш (ся), сов. в. від'яза́ти, яжу́, жеш (ся), гл. = Відв'язувати, відв'язати, ся. Харьк.
Ві́дьма, ми, ж. 1) Ведьма. Гірша відьма вчена, як родима. Ном. № 235. 2) Бабочка махаон, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Род карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. Ві́дьмище, відюга́, відюха́. Г. Барв. 449. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Алв. 83. Проклята відюха причарувала. К. ПС. 46.
Відьма́к, ка, відьма́н, на, відьма́рь, ря́, відьма́ч, ча́, м. Колдун. ЗОЮР. II. 41. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний. Номис. № 239, страница 281.
Ві́дьмин, на, не. Ведьмин, принадлежащий ведьме. Ві́дьмине зі́лля. Раст.
