Гу́си. См. Гусь.
Гуси́мець, мця, м. Раст. Arabis Thaliana. Вх. Пч. II. 29.
Гуси́нець, нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. I. 123. См. Гусятник.
Гу́сівки, вок, ж. мн. = Гусевки. На гусівках грає. АД. I. 38.
Гу́сій, я, є = Гусячий. Гу́ся трава́. Раст. = Спориш. Polygonum aviculare. L. Вх. Уг. 234.
Гусір, ра, м. = Гусяр. Вх. Пч. I. 14.
Гу́ска, ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. Ном. № 4116. А щоб тебе гуска вбрикнула. Ном. 2) Соль в столбике, ступка соли. МУЕ. I. 98. Гуска солі. Шух. I. 101. 3) Род печенья. Попекли свахи гуски. О. 1862. IV. 34 (Нп.). На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. Грин. III. 506. 4) Мн. Раст.: Nymphaea alba L. ЗЮЗО. I. 129. См. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки). О. 1862. IV. 13.
Гу́сла и гу́слі, сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! Чуб. III. 384. На гуслі грає, красно співає. Чуб. III. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. В свадебной песне: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо візьмуть тебе. Мил. Св. 35. Гусла загули… Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Шевч. 331. Ум. Гу́сленьки. Грин. III. 473, гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. Гусовки шмарте до гусевниці. АД. I. 37.
Гу́слянка, ки, ж. Сладкое молоко, сваренное, а потом скисшее. Гн. II. 221. Шух. I. 141, 109. См. Ряжанка. ЕЗ. V. 43.
Гусля́р, ра́, м. Играющий на гуслях, гусляр.
Гусля́ти, ля́ю, єш, гл. Играть на скрипке. Угор.
Гусни́к, ка́, м. Гусятня, гусиный хлев.
Гу́снути, ну, неш, гл. Сгущаться, делаться гуще. А глина все гусне, гусне. Канев. у. Кров у жилах гусне, холодіє. К. МБ. XII. 266.
Гу́совки, вок, ж. мн. Ум. от гусла.
Гу́сонька, ки, ж. Ум. от гусь, гуска.
Гу́сочка, ки, ж. Ум. от гусь, гуска.
Гу́ствина, ни, ж. Чаща, густой лес, зарость.
Густи́, ду́, де́ш, гл. 1) Гудеть. Грім гуде. Ном. № 7215. Аж земля гула під ногами. Левиц. I. 378. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Левиц. I. 388. Дощечка густиме та гуркатиме. Чуб. III. 99. Шумить, гуде вітер по дуброві. Лукаш. 70. 2) О насекомых: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде. 3) О голубях: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Мет. 89. Также о крике и иных птиц: Припутень гув. Св. Л. 211. Гуде сумно одуд. Мир. Пов. II. 120. 4) Говорить разом многим так, что голоса сливаются в один общий гул. Гула козацька рада. Щог. Сл. 33. 5) У кише́ні гуде́. Пусто в кармане, в кармане свистит. Ном. № 1485.
Густи́й, а́, е́. 1) Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Мет. 24. Густа каша дітей не розгонить. Ном. Густий гребінець. Густий гай. Мет. 66. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Каменец. у. Де густа рука, не треба і дрюка. Ном. № 7361. Густа земля. 3) Многолюдный. Базар густий, як ярмарок. Г. Барв. 401. 4) Обильный (об урожае). Врожай того літа не густий удався. Мир. Пов. I. 111. Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Густиня́, ні́, ж. Густота.
Густи́рка, ки, ж. Род рыбы. Александровск. у. (Стрижевск.).
Густи́ти, гущу́, сти́ш, гл. Сгущать, делать гуще, плотнее. Вх. Лем. 406.
Гу́стість, тості, ж. Густота. Желех.
Густі́ти, ті́ю, єш, густі́шати, шаю, єш, гл. Густеть. О. 1862. III. 33. Ліс все густішав. Молоко густішає.
Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Ном. № 1368. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. Млак. 50. 3) Во множестве, много. Монастир весь богомольці густо обступили. Млак. 46. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ном. № 6608. Ча́сто й гу́сто.Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Чуб. I. 250. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. 5) — дзвони́ти. Звонить во все колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Г. Барв. 158. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
