Бахурува́ти, ру́ю, єш, гл. Прелюбодействовать. З другими бахурують, свої ж жінки нехай горюють. Котл. Ен. II. 28.
Бахурува́тий, а, е. Охотник до чужих жен, ловелас. Черк. у.
Бахурча́, ча́ти, с. = Бахур 2, 3.
Бахусува́тий, а, е. Имеющий следы пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида. К. Хп. 24.
Ба́цькати, каю, єш, гл. Толкать, тыкать. Желех.
Ба́цькатися, каюся, єшся, гл. Сталкиваться рогами. Бацкают ся барани. Вх. Уг. 227.
Ба́цьнути, ну, неш, гл. Ударить, упасть с шумом. Бацне астрябік на воробля. Вх. Уг. 227.
Ба́чити, чу, чиш, гл. 1) Видеть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Метл. 21. Бач! Вишь, вот. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. Котл. Ен. I. 16. 2) Думать, полагать. Угор.
Ба́читися, чуся, чишся, гл. Видеться, встречаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Чуб. Ба́читься, сокр. бачця. Кажется, кажись, как видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Кв. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Чуб. V. 211. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким. Шевч. 75.
Бачко́, ка́, м. Имя собаки. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. II. 154.
Ба́чний, а, е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Гол. III. 476. См. Обачний.
Ба́чність, ності, ж. Предусмотрительность. До права треба мати два мішки: один грошей, а другий бачності. Ном. № 11446. Ма́ти на ба́чності. Иметь в виду. Ма́тися на ба́чності. Быть настороже, быть осторожным. См. Обачність.
Ба́чно, нар. Предусмотрительно.
Бачу́чий, а, е. Зоркий, имеющий острое зрение. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Канев. у. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. I. 126. Бачучі очі. Константиногр. у.
Бачу́щий, а, е = Бачучий. Дай, боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща, зірка і швидка. Мил. 27.
Ба́чця. См. Бачитися.
I. Баша́, ші, м. 1) Паша. Баша турецький басурманський, недовірок християнський. Дума. Ум. Башенько. Ой миленька, миленька, відсунься від башенька. АД. I. 164. 2) Опьяняющий напиток из молотого проса. Лебед. у.
II. Баша́, ша́ти, с. Сын паши, молодой паша. По Чорному морю молоде паня, турецьке баша, галярою гуляє… І до дівки Санджаківни прибувало. КС. 1882. Хп. 505.
Баше́нько, ка, м. Ум. от баша 1.
Башмарма́к, ка, м. Род трезубых с плоскими зубьями граблей, которыми при молотьбе отделяется солома от зерна. Мнж. 176.
Ба́шта, ти, ж. 1) Башня. Лукаш. 110. Змурував високу башту. Грин. I. 128. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу. ЗОЮР. I. 3. 2) Старая толстая ель. Шух. I. 177. Ум. Баштонька, башточка.
Башта́н, на, м. 1) Бакша. Як уродив же той баштан! То кавуняччя отаке, а дині отакі!… Рудч. Ск. II. 9. 2) Род игры. О. 1861. XI. Св. 37. Ум. Баштанчик.
Баштани́ще, ща, с. Поле, бывшее под бакшей.
Башта́нний, а, е. 1) Принадлежащий, относящийся к бакше. 2) Башта́нний дід: а) = Баштанник 2; б) чучело на бакше для отпугивания птиц.
Башта́нник, ка, м. 1) Хозяин бакши. Рудч. Ск. II. 11. Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна баштанника. МВ. III. 103. 2) Сторож при бакше. 3) Баштанни́к. Бор из старых толстых елей. Шух. I. 177. См. Башта 2.
Башта́нниця, ці, ж. 1) Хозяйка бакши. 2) Работница при бакше.
Башта́новий, а, е = Баштанний.
Башта́нчик, ка, м. Ум. от баштан.
Башто́ви́й, а, е. 1) Башенный. Аф. 295. Баштова гармата. 2) Употребл. как сущ.: сторож на башне.
Ба́штонька, ба́шточка, ки, ж. Ум. от башта.
Баю́ра, ри, ж. 1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що
