Ґила́, ли́, ж. 1) = Бу́рта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил. Рк. Левиц. *2) = Ґилу́н. Звен, у., с. Пальчик. Ефр.
Ґилу́н, на́, м. Самец с одним ядром. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. См. Кишку́н.
Ґилькоті́ти, чу́, тиш, гл. О гусях: кричать. Ґилькотять гуси. Харьк. г.
*Ґинжа́л, ла, м. Кинжал. В мого діда був турецький ґинжал. Крим.
Ґирґа́чка, ки, ж. = Ґерґа́вка. Гн. II. 166.
Ґирд, ду, м. Часть овечьего стада. Черк. у.
Ґирла́нка, ки, ж. = Горля́нка 1. Вх. Зн. 13.
Ґирли́ґа, ґи, ж. Длинная с клюкой палка овечьего пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.
*Ґи́рло, ла, ср. Речной натек, озерцо. Херс., м. Пересадівка.
Ґирува́ти. См. Ґерува́ти.
Ґіцкатися, каюся, єшся, гл. = Лоскота́тися. Вх. Уг. 235.
Ґіб, ба, м. Пт. сорокопут, Lanius. Вх. Лем. 407.
Ґівґач, ча и ґівґор, ра, м. Пт. Jynx torquilla. Вх. Лем. 407.
Ґіпс, су, м. Гипс. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. I. 72.
Ґірґи, мн. Плечи. Вх. Лем. 407.
Ґірґо́жник, ка, м. Разнощик товаров. Вх. Лем. 407.
Ґлеґ, ґа, м. 1) = Гляґ. КС. 1889. VII. 44. Гол. I. Вступление. 700. 2) Весенняя игра, то же, что скля́п; состоит в том, что играющие стараются бросаемыми палками сбить воткнутую в землю палку. Чуб. III. 98.
Ґлеґа́ти, ґа́ю, єш, гл. = Ґля́ґа́ти. Гол. I. Вступл. 700.
Ґле́джити, джу, джиш, гл. = Ґлеґа́ти, ґля́ґа́ти. Гн. II. 8. Гол. I. Вступл. 700.
Ґлей, ґле́ю, м. 1) Клей вишневый. Харьк., Звен. у. 2) = Гле́й. Набірають коло річки або з болота ґлею, привезуть до клуні, розмочать водою і потім утоптують (на току). МУЕ. I. 83. (Черниг.). *3) Зеленая мылкая глина. Херс. Нік.
Ґлейт, ту, м. 1) = Поли́ва. Вх. Лем. 407. 2) Глазированный горшок. Вх. Лем. 407.
Ґло́вень, вня, м. Доска, которою прикрывается забор или частокол поверх ушу́л.
Ґлу́зи, ґлузува́ти = Глу́зи, глузува́ти.
Ґльоґ, ґа, м. = Ґлеґ. Ном. № 12571.
Ґльо́ґати, ґаю, єш, гл. Глотать не жевавши.
Ґлюч, ча́, м. Рыба: Cottus, бычек. См. Голова́ч, ба́бець. Вх. Пч. II. 19.
Ґля, пред. Для. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — ґля моєї жінки. Чуб. V. 614.
Ґляґ, ґа, м. ґля́ґа, ґи, ж. Часть желудка жвачного животного, употребляемая для створаживания молока. (Херс. г.). Створожившееся молоко из желудка маленького теленка, кусочек которого (молока) бросают в удой молока, чтобы оно скорее створожилось. (Гол. I. Вступление. 700). Употребл. также лишь во мн. ч.: ґля́ґи, ум. ґляґу́шки. Маркев. 158.
Ґля́ґанець, нця, м. ґля́ґанка, ки, ж. Створоженное молоко, сладкий творог. Аф. 361. Грин. III. 561.
Ґля́ґаний, а, е. *Соложенный. Сл. Нік. — сир. Сладкий творог.
Ґля́ґа́ти, ґаю, єш, гл. Створаживать молоко. Гол. I. Вступл. 700.
Ґляґу́шки, шок, ж. мн. См. Ґля́ґа.
Ґля́мати, маю, єш, гл. С трудом есть. Василь заклався з Гарасимом, шо ззість 15 булок… Ззів шось три, взяв четверту та так ґлямає, шо неначе вмірати збірається. Брацл. у.
*Ґлясува́льний, а, е. Лощильный. Сл. Дубр.
Ґнип, па, м. Короткий сапожный нож. Ум. Ґни́пець. Павловский. Грамматика, 38.
Ґніт, ґнота́, м. Фитиль, светильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Уман. у. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Нп. Ні ґнота́ нема́. Нет ничего. Лохв. у. Ум. Ґно́тик. Ув. Ґноти́ще. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. Васильк. у.
Ґно́ття, тя, с. Отрепье. *Саме ґноття висить. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
*Ґобелі́н, на, м. Гобелен. Висіли.... ґобеліни шляхетні в красках. Лепкий.
