Змі́їв, ва, ве. Принадлежащий змею. Недалеко од змієвого логва. Гринч. II. 235.
Зміїний, а, е. Змеиный. З того часу острів той зветься зміїним. Стор. МПр. 113. Зміїне сало. Гринч. I. 157. Зміїний ко́рінь. Раст. Vincetoxicum officinale L. ЗЮЗО. I. 141.
*Зміїтися, ію́ся, іїшся, гл. Извиваться, виться. Стежки зміяться глибоко в житі. Коцюб.
Зміїха, хи, ж. Сказочное существо: змей-самка, жена змея, дракон женского рода. У тій хатці та жила зміїха з трьома головами, тому змієві… мати. Мнж. 29.
Змій, змі́я, м. Змей, дракон. Змій робиться з простої гадини, тілько їй треба так де-небудь пробути, шоб вона сім год не чула ні дзвона, ні чоловічого голосу. Тоді у неї почнуть рости крила… і летить. Мнж. 9. І був коло Києва змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ЗОЮР. II. 27. Ум. Змійо́к. Рудч. Ск. II. 187.
Змі́йка, ки, ж. 1) Ум. от змія́. Змейка. 2) Название козырной шестерки при игре в хва́льку. КС. 1887. VI. 465.
Змійо́к, йка́, м. Ум. от змій.
Змі́на, ни, ж. 1) Перемена, изменение. Левиц. (Правда, 1868, 496). Ой тому барвіночку нема цвіту зміни. Чуб. V. 104. 2) Смена.
Зміни́ти, ся. См. II. Зміня́ти, ся.
*Змі́нливий, а, е = Змі́нний. Неч.-Левиц.
Змі́нний, а, е. Изменчивый, изменяющийся. Желех. Змі́нне. Плата за промен денег. Від сотки треба жидові дати тільки, а тільки змінного. Вх. Зн. 22.
Змі́нчик, ка, м. Работник, пришедший на смену другому. Черк. у.
Змі́нювати, нюю, єш и зміня́ти, ня́ю, єш, сов. в. зміни́ти, ню́, ниш, гл. Изменять, изменить, переменять, переменить. Лицеміри зміняють лиця свої. Єв. Мт. I. 16. Коли хочу змінити, то зміню. Рудч. Ск. II. 159.
Змі́нюватися, нююся, єшся и зміня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. зміни́тися, ню́ся, нишся, гл. Изменяться, измениться, переменяться, перемениться. Чого ж ти, синочку, з личенька змінився? Чуб. V. 661. Ой час мене заміж дати, бо голос змінився. Мл. л. сб. 290.
Зміня́ти, ня́ю, єш, гл. Обменять, променять. Дали мені мужа — невірного друга, що його не змінять, що його не продать. Мет. 254.
Зміня́тися, ня́юся, єшся, гл. Поменяться. ЗОЮР. I. 72. А ну, зміняймось! НВолын. у.
Зміра́ти, ра́ю, єш, сов. в. зме́рти, зімру́, ре́ш, гл. Умирать, вымирать, вымереть. Люде змірають. О. 1862. VIII. 34. Вся сім'я зімре. Киев. у.
Змі́рити, рю, риш и змі́ряти, ряю, єш, гл. Смерить, измерить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Ном. № 6831. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє. Ном. № 2354.
Змірко́вувати, вую, єш, сов. в. зміркува́ти, ку́ю, єш, гл. Соображать, сообразить. К. Іов. 45. Зміркували, зрахували, що з козака буде. К. Досв. 163.
Зміркува́тися, ку́юся, єшся, гл. Сообразить, собраться с мыслями. От мов і хочуть спитаться, та не зважуться; хочуть говорити, не зміркуються. МВ. II. 120.
Змі́рок, рка, м. Мерка. Змірок з чобота. Миус. окр.
Змі́ряти. См. Змі́рити.
Зміси́ти, шу́, сиш, гл. Смесить. Кров з піском змісили. Чуб. I. 161.
*Зміст, ту, м. 1) Смещение, замена, перемена. Плуги колись були в людей не такі, як тепер, а боронам та мало змісту є, бо що було колись, то й тепер. Крим. 2) Содержание. Те, що він говорить має стільки доброго й благородного змісту для моєї душі. Кобил. «Ніоба». Зміст кни́ги. Оглавление.
Змісти́ти, ся. См. Зміща́ти, ся.
*Змістовни́й, а, е. Содержательный. Сл. Нік.
Зміта́ти, та́ю, єш, сов. в. змести́, змету́, те́ш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Ном. № 1908. Вітер пил з землі змітає. К. Псал. 2.
Змі́тка, ки, ж. Кобыла, у которой постоянно бывают выкидыши.
