другой сказке: хорь. Мнж. 1. Ум. Довгому́дик.
Довгому́диків, кова, ве. Принадлежащий довгому́дикові. Довгомудикова хатка. Мнж. 1.
Довгому́дів, дова, ве. Принадлежащий довгому́дові. Прийшли вони всі до довгомудової хати. Чуб. II. 96.
Довгоні́г, но́га, м. Длинноногий. Черном.
Довгоно́гий, а, е. Длинноногий. Довгоногий як чапля. Ном. № 8622.
Довгоно́сий, а, е. Длинноносый. Полетіли мов ті гуси до ирія чайки довгоносі. Млр. л. сб. 64. Ум. Довгоно́сенький. Харьк. г.
Довгоно́сик, ка, м. Насек. Носатик. Закр.
*Довгоня́стий, а, е = Довга́стий. Довгонястий стручок квасолі. Кон.
Довгопо́лий, а, е. Длиннополый. Довгополий сіртук. Левиц. Пов. 30.
Довгоп'я́тий, а, е. Длинноногий. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довгоп'ятий. Гол. III. 473. Узяв би я ворону, так довгоп'ята. Мет. 469.
*Довгору́кий, а, е. 1) Длиннорукий, вороватый. 2) Попрошайка. Сл. Яворн.
Довгота́, ти́, ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота. Чуб. III. 19.
Довготеле́сий, а, е. Длиннотелый. Черном. Высокий человек. Яких я бачив там звірюк, довготелесих та страшних гадюк. Гліб. 44.
Довготеле́сість, сости, ж. Длиннотелость. Черном.
*Довготерпли́вий, а, е. Долготерпеливый. Господь довготерпливий, усе простить. Крим.
*Довготрива́лий, а, е. 1) Прочный, выносливый. 2) Продолжительный, затяжной. Сл. Нік.
Довгоу́сий, а, е = Довгову́сий. Старий, довговусий дідуган. К. ЧР. 223.
Довгоу́х, ха, м. = За́єць. Вх. Пч. II. 6.
*Довгоу́хий, а, е. Длинноухий. Черемш.
Довгохво́стий, а, е. Длиннохвостый.
Довгохво́стя, ті, ж. Длиннохвостое существо. У гості до довгохвості (= до чортяки). Ном. № 14106.
*Довгоча́сний, а, е. Долговременный. Сл. Нік.
Довгочху́н, на́, м. Долго чихающий.
Довгоше́рстий, а, е. Длинношерстный.
Довгоши́їй, шия, шиє. Длинношеий. Васильк. у. *Неч.-Лев.
Довгоши́й, шия, м. С длинной шеей.
Довгоши́йка, ки, ж. С длинной шеей. Там така довгошийка! Як у гуски шия. Васильк. у.
*Довгоязи́кий, а, е. Болтливый. Довгоязика Хвеська. Кропивн.
*Довгу́ля, лі, ж. 1) Дылда. Ач, яка довгуля! Крим. 2) Длинная муха (Longina). Желех.
Довезти́. См. Дово́зити.
До́великий, а, е. Подросток. Як ми були довеликі, то в нас була земля, а як повиростали, то мати продала. Переясл. у.
Дове́ндитися, джуся, дишся, гл. Домешкаться. Уже ладналась, ладналась іти, та бач, до чого довендилась.
Довередува́тися, ду́юся, єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. Кв. 2) Докапризничаться.
Доверну́тися, ну́ся, нешся, гл. Поворотиться, повернуться до известной степени. Не довернешся — б'ють, перевернешся — б'ють. Ном. № 8050.
*Дове́ршений, а, е. Совершенный, полный. Желех. Призна́тися дове́ршеного вчинку. Принести полное сознание (в проступке).
Доверши́ти, ся. См. Дові́ршувати. Полностью совершиться, дойти до пределов. Довершилась України кривда стара. Франко.
Довести́, ся. См. Дово́дити, ся.
Довече́рювати, рюю, єш, сов. в. довече́ряти, ря́ю, єш, гл. Оканчивать, окончить ужин. Аф. 378.
Довж, жі, м. Встречается в выражении: У всю довж. Во всю длину. На високому чолі морщина у всю довж лягла. МВ. II. 166.
До́вжанка, ки, ж. 1) Продольная
