Україна на переломі. 1657—1659
Україна на переломі. 1657—1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII – ім столітті Нью-Йорк: 1954 |
|
БУДІВНИЦТВА В XVII-ІМ СТОЛІТТЮ.
сторінка
1920), накладом Видавництва Булава, в Нью-Йорку,
Булава, Видавнича Корпорація.
сторінка
сторінка
1―4 |
5―7 |
11―17 |
18―26 |
27―39 |
40―57 |
58―87 |
88―185 |
186―219 |
220―254 |
255―298 |
301 |
сторінка
Стор. | Рядок: | Надруковано: | Має бути: |
19 | 15 згори | повною | повного |
27 | 15 зг. | Виговською | Виговського |
28 | 15 здолу | Мазени | Мазепи |
30 | 9 зг. | постнійна | постійна |
35 | 13 зг. | дйсности | дійсности |
37 | 4 зг. | Переяславського | Переяславською |
73 | 16 зг. | часу | часу“ |
„ | 4 зд. | даєть | дасть |
86 | 13 зд. | свїх | своїх |
„ | 2 зд. | встановленя | возстановленя |
90 | 13 зд. | два | дав |
91 | 13 зд. | вибрати | вбрати |
92 | 3 зг. | переходні | передодні |
„ | 8 зд. | Пидляшї | Підляшї |
„ | 1 зд. | зачінаючи | зачіпаючи |
93 | 14 зг. | від | під |
100 | 10 зг. | гопи | гони |
105 | 11 зг. | запапує пебаром | запанує незабаром |
113 | 4 зг. | папянських | панянських |
120 | 9 зг. | полон | полон |
„ | в кінці сторінки пропущено знак розділу: * * * | ||
127 | 12 зг. | загони | залоги |
„ | 9 зд. | після слова — намовляв — пропущено: 122 а) | |
149 | 17 зд. | споєну | спаяну |
150 | 5 зг. | доводять | доведуть |
171 | 1 зг. | Громик | Громика |
176 | 4 зд. | Мепжинський | Менжинський |
206 | 11 зг. | позбулася | позбулася“ |
243 | 3 зг. | чухоземцям | чужоземцям |
І. Назви „Русь“ і „Україна“ в нашій національній термінольоґії. — II. Присяга панів волинських на Соймі Люблинськім 1569. — III. Політична боротьба шляхти руської в Річпосполитій польській від Люблинської Унії до повстання 1648 р. — IV. Культурно-національна праця шляхти руської в першій половині XVII-го століття. — V. Раїна з Козірад Боговітинівна, дружина Костянтина на Ярмолинцях Ярмолинського, фундаторка православного Загаецького монастиря в 1637 р. (з портретами). — VI. „Русь віри римської“ та її участь в національнім життю. — VII. Ян Щасний Гербурт в обороні Руси, — VIII. Аріянський соймик в Киселині на Волині в 1638 р.
(З цих студій: І-ша, II-га і VII-ма були видані польською мовою в збірнику „Z Dziejów Ukrainy“ в 1912 р.; VIII-ма була видана в „Записках Наук. Тов. ім. Шевченка“ у Львові в 1910 р.
І. Шляхта покозачена. — II. Станіслав Михайло Кричевський полковник київський (1648—1649).
(Обидві ці моноґрафії були видані в збірнику „Z Dziejów Ukrainy“ під заголовком: Stanisław Michał Krzyczewski. Z Dziejów walki szlachty ukraińskiej w szeregach powstańczych pod wodzą Bohdana Chmielnickiego).
ЗАМІТКИ ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА В XVII-ІМ СТОЛІТТЮ
Частина перша Київ-Відень 1920 р. видання Дніпросоюза.
Частина друга
Зміст: Знівеченя монархічно-династичних і державних плянів Гетьмана Богдана Хмельницького. — Усуненя Гетьманського Наслідника Юрія й вибір на уряд гетьманський ґенерального писаря Івана Виговського. — Останній акт політики Великого Гетьмана: Корсунська умова між Швецією і Україною. — Початок великої Руїни. — Внутрішня боротьба на Україні між „черню“ і старшиною Війська Запорожського.— Рівнобіжний з цею боротьбою зріст польських і московських впливів на Україні. — Нова українська політика по лінії найменшого опору. — Маніфест українського Уряду до європейських держав і листи козацької „черні“ до московського Царя. — Гадяцька Умова. — Неприродність та внутрішні протиріччя польсько-українського союзу. — Безсилість Польщи для перемоги над Москвою. — Польсько-московська боротьба за Україну ведена українськими силами. — Поділ і винищеня в цій боротьбі повставшої за гетьманування Богдана Хмельницького нової української аристократії. — Занепад разом з нею козацької Української Держави і Української Нації.
(Частина друга цієї моноґрафії була видана в збірнику, „Z Dziejów Ukrainy“ під заголовком: „Na Przełomie“.
І. Універсал задніпрянського Гетьмана Івана Брюховецького з „вірним Войском Й. Царского Пресвітлого Величества Запорожским“ до вірної польському Королеві старшини і черні на Україні правобічній. — II. Степан Немирич, ґенерал артилерії Великого Князівства Руського, потім полковник королівський і його лист до вірного московському Цареві Війська Запорожського. — III. Данило Братковський. — IV. Портрет-апотеоза Гетьмана Івана Мазепи, доручений йому Могилянською Академією в Київі в 1708 р. — V. До історії політичних і дипльоматичних заходів першої української еміґрації по погромі 1709 р. — VI. Спроба малороссійської лівобічної старшини в р. 1763 воскресити наміри Богдана Хмельницького і установити дідичне Гетьманство. — VII. „Князь Микола“ (Авґуст Доброґост Яблоновський) і змагання відновити в кінці XVIII ст. знищену правобічну козаччину. — VIII. Епіґони Великої Руїни: Пантелеймон Куліш, як ідеольоґ правобічного зросійщеного козацтва і Михайло Чайковський, як ідеольоґ козацтва правобічного спольщеного.
(З цих студій І-ша і IV-та були видані в збірнику „Z Dziejów Ukrainy“; II-га почасти в „Записках Наук. Тов. ім. Шевченка“ у Львові в 1909 р., почасти в збірнику „Z Dziejów Ukrainy“; III-тя в „Літерат. Наук. Вістнику в Київі в 1909 р.
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Австрії.
|