Перейти до вмісту

Україна на переломі. 1657—1659

Матеріал з Вікіджерел
Україна на переломі. 1657—1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII – ім столітті
Вячеслав Липинський
Нью-Йорк: 1954
Вячеслав Липинський







УКРАЇНА НА ПЕРЕЛОМІ
1657—1659.



ЗАМІТКИ ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
БУДІВНИЦТВА В XVII-ІМ СТОЛІТТЮ.






Відень 1920 р.

сторінка



ВИДАННЯ ДРУГЕ


Фотодрук з 1-го видання („Дніпросоюз”, Київ — Відень
1920), накладом Видавництва Булава, в Нью-Йорку,
— р. 1954. —





Bulava Publishing Corporation.

Булава, Видавнича Корпорація.

423 East 9th St. New-York 9. N. Y.

сторінка



Памяти дорогого Друга, Селянина з Русалівки на Уманьщині
Левка Зануди
убитого руїнниками України на весні 1918 року.

сторінка

Зміст частини першої.
Сторінки
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
1―4
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
5―7
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
11―17
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
18―26
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
27―39
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
40―57
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
58―87
Розділ VI: Основні зміни у внутрішній структурі Війська Запорожського під впливом революції. — Европеізація козаччини, як головна причина перемоги українського державного сепаратизму і як підстава українського державного будівництва. — Взаємовідносини між козацькою державностю і українською непокозаченою шляхтою. — Форма правління в Українській Державі за Гетьмана Богдана Хмельницького. — Переміна внутрішньої політики гетьманської під впливом державного унезалежненя України по Переяславській Умові. — Не в боротьбі Москви з Польщею на українській території, а в сполученю східних і західних цивілізацийних впливів у незалежній Українській Державі формується Українська Нація. — Видатніщі представники нової української аристократії
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
88―185
Розділ VII: Нова українська аристократія, обєднавшись коло особи „Єдиновладного“ Гетьмана, намагається обєднати всі українські землі в одній Державі Війська Запорожського. — 1-о Втручання Москви в українську державну політику не помагає, а стає на перешкоді такому обєднанню. — 2-о Без визволення з під влади польської Річпосполитої всїх північно-західних українських земель не може бути емансипації України з під руйнуючих впливів Москви. — На ціх двох стверджених досвідом тезах спірається внутрішня і зовнішня політика Богдана Хмельницького в послідній добі його гетьманування. — Становище шляхти в північно-західних українських землях. — Переміна у взаємовідносинах між нею і Гетьманом та Військом Запорожським під впливом монархічних тенденцій Богдана Хмельницького і европеїзації південної козацької України. — Голова шляхти волинської Степан кн. Четвертинський і його листування з „Ясновельможним Великим Гетьманом“. — Військо Запорожське прилучає до козацької України некозацькі „руські землі“ Річпосполитої: Русь Червону, Поділля, Волинь, Полісся і південну Білорусь. — Юрій Немирич та инша шляхта цих „руських земель“, що державну владу українського Гетьмана і Війська Запорожського приймає
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
186―219
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
220―254
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
255―298
.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
301



сторінка

Приступаючи до читання прошу виправити ось ці важніщі друкарські помилки:
Стор. Рядок: Надруковано: Має бути:
19 15 згори повною повного
27 15 зг. Виговською Виговського
28 15 здолу Мазени Мазепи
30 9 зг. постнійна постійна
35 13 зг. дйсности дійсности
37 4 зг. Переяславського Переяславською
73 16 зг. часу часу“
4 зд. даєть дасть
86 13 зд. свїх своїх
2 зд. встановленя возстановленя
90 13 зд. два дав
91 13 зд. вибрати вбрати
92 3 зг. переходні передодні
8 зд. Пидляшї Підляшї
1 зд. зачінаючи зачіпаючи
93 14 зг. від під
100 10 зг. гопи гони
105 11 зг. запапує пебаром запанує незабаром
113 4 зг. папянських панянських
120 9 зг. полон полон
в кінці сторінки пропущено знак розділу: * * *
127 12 зг. загони залоги
9 зд. після слова — намовляв — пропущено: 122 а)
149 17 зд. споєну спаяну
150 5 зг. доводять доведуть
171 1 зг. Громик Громика
176 4 зд. Мепжинський Менжинський
206 11 зг. позбулася позбулася“
243 3 зг. чухоземцям чужоземцям
Крім того в деяких примірниках н деколи відбилося без внутрішньої чорточки, як н, що прошу читачів самім виправити.
Вячеслав Липинський
ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ ТА МОНОГРАФІЇ
Том перший
ШЛЯХЕЦЬКИЙ СТАН НА УКРАЇНІ ПЕРЕД ВЕЛИКИМ ПОВСТАННЯМ 1648 Р.

І. Назви „Русь“ і „Україна“ в нашій національній термінольоґії. — II. Присяга панів волинських на Соймі Люблинськім 1569. — III. Політична боротьба шляхти руської в Річпосполитій польській від Люблинської Унії до повстання 1648 р. — IV. Культурно-національна праця шляхти руської в першій половині XVII-го століття. — V. Раїна з Козірад Боговітинівна, дружина Костянтина на Ярмолинцях Ярмолинського, фундаторка православного Загаецького монастиря в 1637 р. (з портретами). — VI. „Русь віри римської“ та її участь в національнім життю. — VII. Ян Щасний Гербурт в обороні Руси, — VIII. Аріянський соймик в Киселині на Волині в 1638 р.

(З цих студій: І-ша, II-га і VII-ма були видані польською мовою в збірнику „Z Dziejów Ukrainy“ в 1912 р.; VIII-ма була видана в „Записках Наук. Тов. ім. Шевченка“ у Львові в 1910 р.

Том другий
УЧАСТЬ ШЛЯХТИ В ВЕЛИКІМ УКРАЇНСЬКІМ ПОВСТАННЮ ПІД ПРОВОДОМ ГЕТЬМАНА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО.

І. Шляхта покозачена. — II. Станіслав Михайло Кричевський полковник київський (1648—1649).

(Обидві ці моноґрафії були видані в збірнику „Z Dziejów Ukrainy“ під заголовком: Stanisław Michał Krzyczewski. Z Dziejów walki szlachty ukraińskiej w szeregach powstańczych pod wodzą Bohdana Chmielnickiego).


Том третій
УКРАЇНА НА ПЕРЕЛОМІ
1657—1659.

ЗАМІТКИ ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА В XVII-ІМ СТОЛІТТЮ

Частина перша Київ-Відень 1920 р. видання Дніпросоюза.

Частина друга

Зміст: Знівеченя монархічно-династичних і державних плянів Гетьмана Богдана Хмельницького. — Усуненя Гетьманського Наслідника Юрія й вибір на уряд гетьманський ґенерального писаря Івана Виговського. — Останній акт політики Великого Гетьмана: Корсунська умова між Швецією і Україною. — Початок великої Руїни. — Внутрішня боротьба на Україні між „черню“ і старшиною Війська Запорожського.— Рівнобіжний з цею боротьбою зріст польських і московських впливів на Україні. — Нова українська політика по лінії найменшого опору. — Маніфест українського Уряду до європейських держав і листи козацької „черні“ до московського Царя. — Гадяцька Умова. — Неприродність та внутрішні протиріччя польсько-українського союзу. — Безсилість Польщи для перемоги над Москвою. — Польсько-московська боротьба за Україну ведена українськими силами. — Поділ і винищеня в цій боротьбі повставшої за гетьманування Богдана Хмельницького нової української аристократії. — Занепад разом з нею козацької Української Держави і Української Нації.

(Частина друга цієї моноґрафії була видана в збірнику, „Z Dziejów Ukrainy“ під заголовком: „Na Przełomie“.


Том четвертий
З ЧАСІВ РУЇНИ.

І. Універсал задніпрянського Гетьмана Івана Брюховецького з „вірним Войском Й. Царского Пресвітлого Величества Запорожским“ до вірної польському Королеві старшини і черні на Україні правобічній. — II. Степан Немирич, ґенерал артилерії Великого Князівства Руського, потім полковник королівський і його лист до вірного московському Цареві Війська Запорожського. — III. Данило Братковський. — IV. Портрет-апотеоза Гетьмана Івана Мазепи, доручений йому Могилянською Академією в Київі в 1708 р. — V. До історії політичних і дипльоматичних заходів першої української еміґрації по погромі 1709 р. — VI. Спроба малороссійської лівобічної старшини в р. 1763 воскресити наміри Богдана Хмельницького і установити дідичне Гетьманство. — VII. „Князь Микола“ (Авґуст Доброґост Яблоновський) і змагання відновити в кінці XVIII ст. знищену правобічну козаччину. — VIII. Епіґони Великої Руїни: Пантелеймон Куліш, як ідеольоґ правобічного зросійщеного козацтва і Михайло Чайковський, як ідеольоґ козацтва правобічного спольщеного.

(З цих студій І-ша і IV-та були видані в збірнику „Z Dziejów Ukrainy“; II-га почасти в „Записках Наук. Тов. ім. Шевченка“ у Львові в 1909 р., почасти в збірнику „Z Dziejów Ukrainy“; III-тя в „Літерат. Наук. Вістнику в Київі в 1909 р.





Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Австрії.


  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Австрії закінчився до 1 січня 2002 року, оскільки авторське право в Австрії закінчується 70 років після смерті автора.
  • Автор помер у 1931 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 90 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.