Книга пісень (1892)/Тебе, моя любко єдина…

Книга пісень
Гейнріх Гейне
Лірічні співанки
Тебе, моя любко єдина…
пер.: Леся Українка

• Інші версії цієї роботи див. Тебе, моя любко єдина…

Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892

9.

Тебе, моя любко єдина,
На кри́лах пісѐнь понесу,
Над Ганг, — там роскішна країна,
Там знаю долину-красу.

В саду там при місячнім світлі
Чудовиї рожі цвітуть;
Там ло́тосу квіти розквітли,
Сестрицю свою вони ждуть,

Сміються фіялочки гожі,
Глядять в небеса на зірки́,
І тихо шепочуться рожі,
Запа̀шниї кажуть казки.

Біжать, поступаючи з легка,
Газелі стрункі, сторожкі;

Шумлять і лунають здале́ка
Ті хвилі святої ріки.

Там сядемо, любко, з тобою,
Де пальми красують ставні́,
Напьємось кохання й спокою,
Присняться нам сни чарівні.

Л. У.