Перейти до вмісту

Нарис української історіографії. Джерелознавство/1

Матеріал з Вікіджерел
Обкладинка
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
№ 1


Акад. Дмитро Багалій.


НАРИС
УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ.
Том I.
ЛІТОПИСИ.
ВИП. 1.



КИЇВ
Друкарня Всеукраїнської Академії Наук.
1923

Зміст першого випуска.
I.
                                                                                                    
1
Ріжниця між елементарною й науковою історією. Еволюція історії, як науки. Історична критика. Умовне значіння історичних свідоцтв. Необхідність свободи наукового досліду. Допомічні знання. Культурний елемент в історії. Філософія історії. Мистецтво й психологія в історії. Історичні закони. Суб'єктивізм і об'єктивізм в історії. Значіння історії.
II.
                                                                                                    
15
З'вязок української історіографії із схемою української історії. Сучасна схема української історії. Значіння національної ідеї в українській історії. Знищення джерел української історії та відсутність свободи наукових дослідів в старі часи. Завдання мого начерку.
III.
                                                                                                    
39
Списки літописів і їх поділ. Списки «Повѣсти временныхъ лѣтъ». Видання «Повѣсти». «Повѣсть» і київо-печерський манастир. Головніші наукові розвідки, присвячені «Повѣсти». Дві найновіші розвідки акад. О. О. Шахматова: 1) про стародавні літописні зводи і 2) про «Повѣсть». Зміст «Повѣсти». Джерела «Повѣсти».
 
                                                                                                    
63
№ 1. Розселення слов'яно-руських племін. № 2. Варязький шлях. № 3. Звичаї слов'яно-русів. № 4. Зразки коротких звісток. № 5. Смерть Володимира. № 6. Про руських бранців, як їх ведуть у половецький полон. № 7. Любецький з'їзд. № 8. Снем на Долобському. № 9. Зразки коротких звісток.
IV.
                                                                                                    
70
Обласні літописи. Київський літопис це звід і вказати джерела його можна. Автори зводу. Головні окремі оповідання київського зводу. Щорічні короткі записи. Поділ київського зводу на частини. Про що оповідає київський звід. Думка про нього проф. М. С. Грушевського. Зміст київського зводу. Мова цього літопису. Галицько-волинський звід. Його відношення до київського. Погляд на цей літопис проф. М. С. Грушевського, та його розвідки про хронологію цього літопису. Питання про авторів і їхнє відношення до князів і освіти. Літературна форма й мова галицько-волинського літопису. Уривки з инших обласних українських літописів переяславського і чернигово-сіверського.
 
                                                                                                    
99
№ 1. Похід на половців 1111 року. № 2. Характеристика Володимира Мономаха. № 3. Як війська Андрія Боголюбського знищили Київ.
 
                                                                                                    
104
№ 1. Як збудовано місто Холм. № 2. „Князя Володимеря рукописаніе“. № 3. Хвороба Володимира Васильковича. № 4. Характеристика Володимира Васильковича. № 5. Будівнича діяльність Володимира Васильковича. № 6. Встановлення ловчого для м. Берестя.
V.
                                                                                                    
112
Литовська доба в історії Русі-України і літописи з цих часів. Київський літопис або рукопис Супрасльський. Густинський літопис. Литовські літописи. Їх редакції: короткі, середні, повні. Зміст короткої редакції. Зміст повної редакції і її характеристика у Тіхомірова та в Антоновича. Баркулабівський літопис.
 
                                                                                                    
133
№ 1. Витовтова битва з татарами над р. Ворсклом у 1399 році (Супрасльський список). № 2. Ґедимінові завоювання (список Биховця). Луцький з'їзд і похвала великому князеві Витовтові (список гр. Красінського).




ВИДАННЯ
ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛУ
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК.

I. Записки Історично-Філологічного Відділу:

р. 1919, кн. I.
1919–21, кн. II–III.
— Академик С. О. Єфремов. Його життєпис, його літературна діяльність і бібліографія його праць за р.р. 1895–1919 (окр. відбитка з II кн.).
р. 1922, кн. IV (друкується).

II. Збірник Історично-Філологічного Відділу:

№ 1 — акад. Дм. Багалій, Нарис української історіографії. Т. I, вип. I. Київ, 1923.
№ 2 — проф. Теокт. Сушицький, Західньо-руські літописи, як пам'ятки літератури. Частина I. Київ, 1921.
№ 2а — проф. Ѳ. П. Сушицкій, Западно-русскія лѣтописи, какъ памятники литературы. Часть I. Київ, 1921.
№ 3 — акад. Аг. Кримський, Історія Персії та її письменства. I. Як Персія, звойована арабами, відродилася політично. Київ, 1923.
№ 4 — акад. М. Петров, Давній Київ у історично-топографічному відношенні (готовий до друку поч).
№ 5 — В. Науменко, Нові матеріяли для історії початків української літератури XIX в. I–III. Київ, 1923.
№ 6 — проф. І. Соколов, Грецький схід і Україна. Історична характеристика їхніх новіших культурних відносин (готовий до друку).
№ 7 — проф. Вол. Рєзанов, Старинний театр український. Т. I. (Розвідка і тексти) — готовий до друку.
№ 8 — пр.-доц. М. Плевако, Бібліографія писань Бор. Грінченка (готовий до друку).
№ 9 — акад. Аг. Кримський, Хафиз та його пісні. З історії перського письменства XIV в. Київ, 1923.
№ 10 — акад. Аг. Кримський, Історія Туреччини. Київ, 1923.
№ 11 — Українські водяні знаки до XVI в. Київ, 1923.

III. Найголовніші правила українського правопису

Державне вид-во. Київ, 1921.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.


  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
  • Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років.
  • Автор помер у 1932 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 90 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.