фели, ее можно поднимать и опускать, также двигать по прорѣзу верклю́га и такимъ образомъ перемѣщать котелокъ. Шух. I. 186, 187, 109. См. Вертлюг.
Верла́нь, ня́, м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний. Котл. Ен. V. 66.
Верла́тий, а, е. Крикливый.
Верло́, ла́, с. Рычагъ, къ которому припрягаютъ лошадей для приведенія въ дѣйствіе привода.
Вермія́н, на, м. Армянинъ. Мнж. 155.
Верне́ць, нця́, м. = Бочкарь. Угор.
Верни́вода, ди, ж. 1) Водоворотъ. 2) м. Сказочный великанъ, по желанію, движеніемъ своихъ усовъ управляющій водою. Вернивода з водою грається: на той бік усом поверне — там сухо робиться, то на той — там сухо робиться. Чуб. II. 266.
Верни́голова, ви, ж. Родъ дѣтской игры.
Верни́гора, ри, м. Сказочный герой, переворачивающій горы. Мнж. 43. Драг. 256.
Верни́дуб, ба, м. Сказочный герой, руками ломающій огромные дубы. Мнж. 43.
Верни́на, ни, ж. = Коло́твиця. Вх. Зн. 27.
Верни́сонце, ця, с. Раст. Lupinus caeruleus. Харьк. у.
Верну́ти, ся. См. Вертати, ся.
Верса́дло, ла, с. Астролябія. Мнж. 177. См. Верцадло.
Версовик, ка, м. Лошонокъ, родившійся поздней осенью. Вх. Пч. II. 6.
Верста́, ти́, ж. = Верства.
Верста́к, ка́, м. Ровесникъ. Шух. I. 32.
Верста́т и варста́т, ту, м., варста́ть, ті, ж. 1) Также кро́сна. Ткацкій станокъ. Чуб. VII. 409. Хто пряде, хто за верстаттю. Г. Барв. 33. Части верста́ту видны изъ слѣдующаго рисунка гуцульскихъ кро́сен: 1 и 1. Пере́дні ко́ники; 2 и 2. за́́дні ко́ники; 3 и 3. ставки́; 4 и 4. побе́дрини; 5 и 5. попере́чниці; 6. сі́давка = сіде́ц; 7 и 7. льо́нки; 8. ма́ґоль; 9. штак; 10. спі́дній наві́й = вороти́ло; 11. су́чка з зуба́ми; 12. пе́сик; 13. ве́рхній наві́й = вороти́ло; 14. су́чка, кє́гло; 16. пе́сик; 17. чіп; 18. шнур; 19. ка́мінь; 20. попере́чниця; 21. ву́ха; 22. по́ножі; 23. скракни́к; 24. скраклі́ з кі́льцями; 25. ни́чиниці; 26. мотузи́; 27. стріла́; 28 и 28. снизьки́;
.jpg)
29 и 29. на́-
