№ 7. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Г. Барв. 242. Вистигти на Божу службу. Г. Барв. 156. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Вистила́ти, ла́ю, єш, сов. в. ви́слати, стелю, лиш, гл. 1) Устилать, устлать. Тут тобі, серденько, в степу погибати, русими кудрями степи вистилати. Мет. 94. 2) Разстилать, разостлать. Ой там брала дівка льоночок дрібненький, вона ж його брала, тонко вистилала. Грин. III. 413.
Вистина́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́стинати, наю, єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистина́ють зустрічну русь упень. К. Кр. 15. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий. Голов.
Ви́стіг, гу, м. Строчка въ шитьѣ. Харьк. г. Полтавск. г.
Вистіга́ти, га́ю, єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.
Висто́ювати, сто́юю, єш, сов. в. ви́стояти, стою, їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обѣдню. К. ЧР. 100.
Висто́юватися, сто́ююся, єшся, сов. в. ви́стоятися, стоюся, єшся, гл. 1) Настаиваться, настояться. Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Устаиваться, устояться.
Вистоя́лка, ки, ж. Настойка.
Ви́стояти, ся. См. Вистоювати, ся.
Вистраша́ти, ша́ю, єш, сов. в. ви́страшити, шу, шиш, гл. Выгонять, выгнать, напугавъ.
Ви́стрелити. См. Вистрелювати.
Вистре́лювати, люю, єш, сов. в. ви́стрелити, лю, лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. I. 72.
Ви́стреляти, ляю, єш, гл. Перестрѣлять. Вистреляймо їх, вражих синів. ЗОЮР. I. 243.
Ви́стриба нар. Скачками, подскакивая. Я йому таке скажу, що він від мене вистриба пійде. Черн. г.
Ви́стрибнути, ну, неш, гл. Выскочить, выпрыгнуть. Вона як вистрибне, та на небо, і стала зіркою. Мнж. 27.
Ви́стрибом, нар. Въ припрыжку (бѣжать). Желех.
Вистри́бувати, бую, єш, гл. Подскакивать, прыгать, танцевать. Попереду чумак іде, вистрибує йдучи. Рудч. Чп. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. I. 20.
Вистрига́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́стригти, жу, жеш, гл. 1) Выстригать, выстричь. 2) Только сов. в. Остричь всѣхъ. Одбірають на росколи овець.... і стрижуть. Вистригши, випускають. О. 1862. V. Кух. 33.
Ви́стріл, лу, м. Выстрѣлъ. Стор. II. 156.
Вистріля́нка, ки, ж. Названіе ружья. Встрѣчено въ пѣснѣ въ ум. видѣ: вистріля́ночка. Сам на себе надіюся і на свого коня вороного і на сіделечко з-під злота самого, на два пістолі барзе грімкії, на третю рушничку-вистріляночку. Нп.
Ви́стріпати, ся. См. Вистріпувати, ся.
Ви́стріпувати, пую, єш, сов. в. ви́стріпати, паю, єш, гл. Выдергивать, выдернуть (нитки въ ткани).
Вистрі́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. ви́стріпатися, паюся, єшся, гл. Выдергиваться, выдернуться, распускаться, обтрепаться (о ткани). Рукава вистріпались. Мнж. 178.
Вистріхнути, хну, неш, гл. ? Вистріхнув його на блазня. Ном. № 13180.
Ви́строїти, ся. См. Вистроювати, ся.
Ви́стромити, ся. См. Вистромляти, ся.
Вистромля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́стромити, млю, миш, гл. Выставлять, выставить, выткнуть. Вистромила (лисиця) хвоста з нори. Мнж. 4. З куща вистромила рило. Левиц. I. 494.
Вистромля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́стромитися, млюся, мишся, гл. Выставляться, выставиться, вытыкаться, выткнуться.
Вистро́ювати, стро́юю, єш, сов. в. ви́строїти, строю, їш, гл. 1) Наряжать, нарядить. 2) = Будувати, збудувати. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. I. 164.
Вистро́юватися, стро́ююся, єшся, сов. в. ви́строїтися, строюся, їшся, гл. Наряжаться, нарядиться. Вистроїлась, як лялечка. Ном. № 11184.
Ви́стругати. См. Вистругувати.
Вистру́гувати, гую, єш, сов. в. ви́стругати, гаю, єш, гл. 1) Вистрагивать, выстрогать. Вистругай оцю дошку. 2) Выравнивать, выровнять (поверхность земли). Тут за слободою вистружемо та наллємо тік, тут і змолотимо. Мнж. 127.
Ви́студити. См. Вистужувати.
Висту́жувати, жую, єш, сов. в. ви́-
