горах Дніпрових, по балищах і лугах низових живе його слава од віку до віку. К. Досв. 4. Везуть у балище на водопійло. К. МБ. X. 17. См. Балка.
Ба́лія, лії, ж. Родъ низкой и широкой кадки для мойки бѣлья. Шейк. Черниг. у. У нас нема балії, ми в ночвах сорочки оджимаєм. Кіев. у. Ум. Балійка.
Ба́лка, ки, ж. Степной оврагъ. Вовки по тернах, по балках жовту кість жвакували. Дума. Вийшов в поле геть од шляху, у балку спустився. Шевч. Ум. Ба́лочка.
Ба́лмус, су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, щоб то не було. Драг. 191.
Бало́к, лка́, м. Ум. отъ бал.
Ба́лта, ти, ж. 1) Топоръ. Вх. Зн. 1. См. Балда. 2) Жидкая грязь. Шух. I. 81.
Балти́на, ни, ж. = Балта 1. Желех.
Балу́. Употребл. въ выраженіяхъ: балу-балу́, галу-балу́, тару та балу — болтать. Галу-балу, а свині в ріпі. Ном. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу. Фр. Пр. 21.
Балува́ння, ня, с. Препровожденіе времени въ балахъ, пиршество. Чуб. III. 5.
Балува́ти, лу́ю, єш, гл. 1) Проводить время въ балахъ, пировать. Мил. Св. 61. О. 1861. X. 38. МУЕ. III. 161. 2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Вх. Уг. 226. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине. Фр. Пр. 21.
Ба́лух, ха, м. = Балуша. Вх. Лем. 389.
Балуха́тий, а, е. = Банькатий.
Ба́лухи, хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6.
Балуша, ші, ж. Пирушка, препровожденіе времени въ гостяхъ. При балуші, як даґде весіля або кстини, приходять на мисель розмаіти співанки. Вх. Лем. 389.
Балхва́, ви́, ж. Цвѣтная полоска въ ткани. Волын. г.
Балца́нка, ки, ж. Банка или бутыль, оплетенная лозой. Мнж. 176. См. Бальзанка.
Баль, лю, м. = Бал. Отто буде крутий баль! Вотъ будетъ драка! Фр. Пр. 21. Справлю я ті баль! Буду бить такъ, что подпрыгивать будешь. Фр. Пр. 21.
Бальвува́ти, ву́ю, єш, гл. Сцѣплять, связывать одно съ другимъ. Лубен. у.
Бальза́нка, ки, ж. Жестянка съ горлышкомъ и носкомъ для храненія жидкостей, напр. керосина. Славяносер. у. См. Балцанка. Ум. Бальза́ночка.
Ба́льо, ля, с. Дѣтск. 1) Баранокъ. Шейк. 2) = Гостинець. Желех.
Бальо́ви́й, а, е. Бальный. Левиц. I. 451.
Бальо́га, ги, ж. Лѣвша. Угор.
Ба́льок, лька, м. Балка. Шейк.
Балюва́ння, ня, с. = Балування.
Балюва́ти, лю́ю, єш, гл. = Балувати 1. Рудан. I. 64, 92. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Левиц. I. 529. Зізвав багато царевичів і почали балювати. Чуб. II. 217.
Балю́ра, ри, ж. = Баюра. Сим. 32. Через балюру стрибатиме. Г. Барв. 453. Ямка въ земляномъ полу, на печномъ шесткѣ, въ печи. О, яка в долівці балюра, — треба замазати. Константиногр. у. Чому таки ти печі не вимажеш? Самі балюри, ніде й горщика поставити.
Баля́кати, каю, єш, гл. = Балакати. Чую, балякає з кимсь. О. 1862. VII. 38.
Баля́ки, ля́к, ж. мн. 1) = Балаки. О. 1862. VII. 35. 2) Баля́ки підпуска́ти. Обманывать. Гатц.
Баляндра́си, сів, м. мн. Разглагольствованія, розсказни, турусы на колесахъ. Котл. Ен. I. 20. К. ЧР. 137. Баляндраси роспускає, буцім то він усе знає. Нп. Хазяйка кишки порве од її баляндрасів. Кв. Баляндраси точити. Балагурить, болтать.
Баляндра́сити, шу, сиш, гл. Болтать, балагурить, разсказывать смѣшное. Та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався. Стор. I. 133.
Баляндра́сник, ка, м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. К. ЧР. 128.
Ба́ля́с, су, м. Шумъ. Шейк.
Баля́си, сів, м. мн. 1) = Перила. Шейк. 2) = Баляндраси. Точила всякії баляси. Котл. Ен.
Баля́сник, ка, м. Балагуръ, болтунъ. Ком. II. 37.
Баля́сниця, ці, ж. Балагурка, болтунья.
Балясува́ти, су́ю, єш, гл. Шумѣть. Шейк. Болтать, балагурить? Побігла до полюбовника да там з веселости і давай балясувати да хвалиться, що вже чоловіка нема на світі. Рудч. Ск. I. 172.
Бам-бам! меж. Подражаніе звуку колокола. О. 1861. XI. Св. 37. Подражаніе
