звуку струннаго инструмента. На цимбали бам-бам! Гол. IV. 448. См. Балам.
Бамба́ра и бамбе́ра, ри, ж. Ягода. Вх. Лем. 389. Ум. Бамба́рка, бамбе́рка.
Бамбиля́ти, ля́ю, єш, гл. Слабо звонить. Желех.
Бамбу́ла, ли, м. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ, животное; неповоротливый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Бамбу́лька, ки, ж. Круглая ягода (на ботвѣ картофеля). Вх. Уг. 226.
Ба́мбу́х, ха, м. Желудокъ. Вх. Лем. 389; желудокъ коровы. Вх. Уг. 226.
Ба́мкати, каю, єш, гл. = Баламкати. Шейк.
Баналю́ки, люк, ж. мн. = Банелюки. Фр. Пр. 21.
Ба́нда, ди, ж. 1) Гурьба, ватага, группа. Драг. 271. Пішли цілою бандою. Шейк. 2) Капелла. Цісарь… сказав їм зробити великий баль, банда їм грала. Гн. I. 161.
Банда́ж, жа, м. 1) Чорная лента, употребляемая для повязки башмаковъ. Шейк. 2) Бинтъ. Шейк.
Бандажо́ваний, а, е. О башмакахъ: подвязанный лентами. Бандажовані черевики. Шейк.
Бандажува́ти, жу́ю, єш, гл. 1) Подвязывать башмаки лентами (см. Бандаж.). 2) Бинтовать, налагать повязку. Шейк.
Банда́зка, ки, ж. = Бандаж. Галиц.
Бандазко́ваний, а, е. = Бандажований. Галиц.
Банджюр, ра, м. = Бакай 1. Вх. Уг. 226. См. Баюра.
Бандз, дзу, м. = Картопля. Вх. Пч. I. 13.
Ба́ндина, ни, м. Большая компанія. Васильк. у.
Ба́ндур, ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Банду́ра, ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ру́чка — грифъ; спідня́к — выпуклый овалъ; верхня́к — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, пристру́нник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; коби́лка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові́, 4-я — дротова́, 5-я — при́йма, 6-я — те́рція; шесть короткихъ струнъ назыв. пристру́нки. КС. 1882. VIII. 281—282. 2) = Картопля. Вх. Лем. 389. Бандури душені. — Растертый картофель. Вх. Лем. 412. Ум. Банду́рка, банду́ронька, банду́рочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває. Мет. 73.
Ба́ндури, дур, ж. мн. Внутренности, преимущ. животнаго. Мнж. 36. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив. Мнж. 13. Гляди, щоб він не випустив тобі бандур. Черном.
Банду́рка, ки, ж. 1) Ум. отъ бандура. 2) = Картопля. Вх. Пч. II. 36.
Банду́рний, а, е. Принадлежащій, относящійся къ бандурѣ. Бандурна струна. К. Іов. 65.
Банду́рник, ка, м. 1) Мастеръ, дѣлающій бандуры. 2) = Бандурист. Дума „про смерть козака бандурника“ Мет. 443.
Банду́ронька, банду́рочка, ки, ж. Ум. отъ бандура.
Бандурува́тий, а, е. Неповоротливый? неуклюжій? Був (хлопець)… несміливий, бандуруватий. Св. Л. 244.
Бандурча́ник, ка, м. Родъ лепешки изъ растертаго картофеля. Вх. Уг. 226.
Бандурча́нка, ки, ж. Стебли и листья, ботва картофеля. Вх. Лем. 389.
Бандурчина, ни, ж. = Бандурчанка. Вх. Уг. 226.
Ба́ндурша, ші, ж. Содержательница публичнаго дома.
Бандуря́нка, ки, ж. = Бандурчанка. Вх. Лем. 389.
Бандуря́та, ря́т, с. мн. Картофель. Вх. Уг. 226.
Бандюра, ри, ж. = Бакай 1. = Баюра 1. Вх. Уг. 226. См. Банджюр.
Банелю́ки, люк, ж. мн. Употр. въ вираженіи: банелю́ки плести́ — молоть вздоръ, городить чепуху. Ном. № 13029. Що ти мені банелюки плетеш? Фр. Пр. 21.
Баник, ка, м. Родъ ватрушки. Вх. Уг. 226.
Бани́та, ти́, м. Изгнанникъ. Король мене банитою вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69.
Ба́нити, ню, ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Лубен. у. Стала вона банити ложечки. Мнж. 32. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Мнж. 6. Банити рибу. МУЕ. I. 49. (Добруджа). 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. Харьк. у. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю…
