Безуві́рів, рова, ве. Принадлежащій безувір'у. См. Бузувірів.
Безуві́рка, ки, ж. 1) Невѣрная, басурманка. 2) Злая, безсердечная женщина. См. Бузувірка.
Безуві́рний, а, е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247. 2) Злой, безсердечный. См. Бузувірний.
Безуві́рство, ва, с. 1) Неправовѣріе, нехристіанская вѣра, преимущ. мусульманство. Гидке, поганське, темне безувірство. К. ЦН. 296. 2) Жестокость, безсердечіе.
Безуві́рський, а, е. = Безувірний. Я дав їм займища на землях безувірських. К. Псал. 242.
Безуга́вний, а, е. Безостановочный, неугомонный.
Безуга́вно, нар. Безостановочно, безъ отдыха. Тут безугавно день і ніч вода біжить. Харьк.
Бе́зум, му, м. Безуміе. К. МХ. 41.
Безума́н, на, м. Безумецъ, глупый. Туман танчок виводе.... Не ставай край тумана, бо той туман — безуман: білі ручки полама, перстенечки позніма. Александров. у. Нп.
Безумі́рний, а, е. Чрезмѣрный. Мнж. 176.
Безумі́рно, нар. Чрезмѣрно. Мнж. 176.
Безу́міти, мію, єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Безу́мний, а, е. Неразумный, глупый, безумный. Дурна тая, безумная дівонька, що полюбила п'яниченьку старого. Чуб. V. 599.
Безу́мниця, ці, ж. Женщина неразумная, глупая, безумная. Въ пѣсняхъ какъ эпитетъ слову улиця. (Мѣсто увеселеній молодежи). Ой ти, улице, ти, безумнице, що по тобі ходити? Грин. III. 175.
Безу́мно, нар. Неразумно, глупо, безумно.
Безумо́вний, а, е. Безусловный.
Безумо́вно, нар. Безусловно. Желех.
Безу́мство, ва, с. Неразуміе, глупость, безуміе. Не покараю я вас за безумство ваше. К. Іов. 95.
Безупи́нний, а, е. Безостановочный, безпрерывный.
Безупи́нно, нар. Безостановочно, безпрерывно.
Бе́зус, са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Безу́сий, а, е. = Безвусий Аф. 298.
Безустави́чне и безустави́чно, нар. Безпрестанно, постоянно. Він так безуставичне робить. Безуставично дома сидить. Черк. у.
Безустави́чний, а, е. Безпрестанный, постоянный. Вас. 205.
Безуставично. См. Безуставичне.
Бе́зух, ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.
Безу́хий, а, е. = Безвухий Левиц. I. 244.
Безушча́, чати, с. Горшечокъ съ оторваннымъ ухомъ. Вх. Зн. 30.
Безха́тник, ка, м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.
Безха́тній, я, є. Бездомный. Розлетілось по Вкраїні безхатнєє птаство, — затрусилось по будинках вельможнеє панство. К. Досв. 14.
Безха́тько, ка, м. = Безхатник. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Безхво́стий, а, е. Безхвостый. Рудч. Ск. I. 6. Сама ти стара сорока безхвоста. Шевч.
Безхи́трий, а, е. Безхитростный, наивный.
Безхлі́бний, а, е. Безхлѣбный. Серед степів безвідних і безхлібних. К. Іов. 63. Побило мене в полі три недолі: перва доля — безхлібна, друга доля — безвідна. АД. I. 111.
Безхлі́б'я, б'я, с. Недостатокъ въ хлѣбѣ, безхлѣбье. Одно — безвіддя, друге безхліб'я. АД. I. 117. Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. АД. I. 118. Ум. Безхлі́б'ячко.
Безхма́рний, а, е. Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні. К. ХП. 95.
Безхма́рно, нар. Безоблачно.
Бе́зцін, ну, м. = Безцінь. Чаще съ пред.: за безцін. Желех. Хоть продаси часом для потреби і останній хлібець, до за безцін. О. 1852. IV. 105.
Безці́нний, а, е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Бе́зцінь, ні, ж. Безцѣнокъ. Употребл. чаще всего съ предл. за: за бе́зцінь — за безцѣнокъ. За безцінь по'ддає мещанам здобич. К. ПС. 103. Овечата, свині, корови — все за безцінь пішло. Мир. Пов. I. 111.
Безчасу́, нар. Преждевременно, несвое-
