Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/173

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Піддражи́ти, жу́, жиш, гл. = Піддрочити. Він мене піддражив, то я й зробив так, а без його я б на таке діло не пішов. Новомоск. у. Залюб.

Піддрочи́ти. См. Піддрочувати.

Піддро́чка, ки, ж. Подзадориваніе. Піддро́чку да́ти. Подзадорить.

Піддро́чувати, чую, єш, сов. в. піддрочи́ти, чу́, чиш, гл. Подзадоривать, подзадорить. Сим. 213. (Він) піддрочує товариство на пустощі. Мир. ХРВ. 360.

Піддру́жба, би, м. = Піддружий. Федьк. О. 1861. IV. 35.

Піддру́жжя, жя, м. = Піддружий. Дружко і піддружжє увійдуть у хату. Мет. 188.

Піддру́жий, жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка́. КС. 1883. II. 380. Маркев. 129. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими. Кв.

Піддру́жка, ки, ж. Помощница дру́жки. О. 1862. IV. 2, 35.

Пі́ддубень, бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.

Піддубовик, ка, м. Раст. Boletus pachypus Fr. ЗЮЗО. I. 114.

Підду́бок, бка, м. = Піддубень. Чуб. V. 1183.

Піддува́ти, ва́ю, єш, сов. в. підду́ти, ду́ю, єш, гл. Поддувать, поддуть. Шух. I. 284.

Підду́лька, ки, ж. Одинъ изъ садовыхъ сортовъ груши. ЗЮЗО. I. 133.

Підду́жати. См. Піддужувати.

Підду́жувати, жую, єш, сов. в. підду́жати, жаю, єш, гл. Выздоравливать, нѣсколько выздоровѣть. Тоді вже я почала піддужувати, а до того була така хвора, що і не підводилася з ліжка. Верхнеднѣпр. у.

Піддури́ти. См. Піддурювати.

Підду́рювання, ня, с. Обманъ, обманываніе, надувательство.

Підду́рювати, рюю, єш, сов. в. піддури́ти, рю́, риш, гл. Обманывать, обмануть, надувать, надуть. Дивиться — нема нічого: о, піддурили бісови сини. Рудч. Ск. I. 71. Як кликали нас вилець вити, то казали мед-вино пити…, а вони нас піддурили та водою напоїли. Мет. 133.

Піддя́чий, чого, м. Помощникъ дьячка. Зараз по нашого о. Петра та по дяка й піддячого посилай. Г. Барв. 466. Наш піддячий любить борщ гарячий, а голодний їсть і холодний. Ном. № 12142.

Піджа́рити. См. Піджарювати.

Піджа́рювати, рюю, єш, сов. в. піджа́рити, рю, риш, гл. 1) Подогрѣвать, подогрѣть. 2) Поджаривать, поджарить.

Піджи́ва, ви, ж. Подкрѣпленіе (пищей). Левч. 107.

Піджива́ти, ва́ю, єш, сов. в. піджи́ти, живу́, ве́ш, гл. 1) Оправляться, оправиться, окрѣпнуть. 2) Поправлять, поправить свои обстоятельства, разживаться, разжиться. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара. О. 1861. IX. 74.

Підживи́тися, ва́юся, єшся, сов. в. піджи́тися, ву́ся, ве́шся, гл. = Підживати, піджити 2. Після пожежі трохи піджився.

Піджо́га, ги, ж. 1) = Підпал. Без піджоги і вогонь не горить. Ном. № 3298. 2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Рк. Левиц. Товаришки потішають та піджоги дають. Св. Л. 94.

Піджо́д, ду, м. Поджиданіе, ожиданіе. МВ. II. 120.

Підза́мча, ча, с. Мѣстность передъ замкомъ. Св. Л. 214.

Підзамча́нин, на, м. Житель мѣстности передъ замкомъ. Не встоять замкові і підзамчане. К. ПС. 102.

Підзамча́нка, ки, ж. Жительница мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанки-молодиці. К. ПС. 79.

Підзамча́нський, а, е. Находящійся въ мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанські хати. К. ЦН. 174.

Підземе́лля, ля, с. Подземелье. Вийшли з того підземелля. Св. Л. 35.

Підземе́льний, а, е = Підземний. Підземельне царство. Мнж. 44. У підземельній шахті. О. 1861. XI. 100.

Підзе́мний, а, е. Подземный. Освічуєш підземні глибокости. К. Іов. 59. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373.

Підзива́ти, ва́ю, єш, сов. в. підізва́ти, зву́, веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває. Макс.

Підзира́ти, ра́ю, єш, сов. в. підзи́рити, рю, риш, гл. 1) Подсматривать, подсмотрѣть. Деякі підзирали за шалопутами, то кажуть, що вони скачуть. Новомоск. у. От він заховавсь десь і підзирає: хто буде хазяйнувать. Грин. I. 197. 2) Только сов. в. ? = Підзорити 2.

Підзо́р, ру, м. Подозрѣніе. Закр.

Підзори́ти, рю́, ри́ш, гл. 1) Замѣтить. Я її не підзорила, не можу сказати, щоб вона любила хлопців. Верхнеднѣпр. у. 2) Сглазить ? Ой немає, дідусеньку, та