вже і не буде: як вигнала за ворота (курчата), підзорили люде. Нп.
Підзо́рний, а, е. Подозрительный. Закр.
Підібга́ти, га́ю, єш, гл. Поджать. Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. Мет. 58.
Підібга́тися, га́юся, єшся, гл. Поджаться; подвергнуться. Довгий хвіст од сукні підобгався. Левиц. Пов. 208.
Підібра́ти, ся. См. Підбірати, ся.
Підігна́ти, ся. См. Підганяти, ся.
Підігну́ти, ся. См. Підгинати, ся.
Підігріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. підігріти, грі́ю, єш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть. (Страву) мусили підогрівать. Котл. Ен.
Підіжда́ти, жду́, деш, гл. Подождать.
Підійма́ти, ма́ю, єш, сов. в. підійня́ти, дійму́, меш, гл. 1—3 = Піднімати, підняти 1—3. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. АД. I. Підійняла китаєчку та й заголосила. Чуб. V. 375. 4) = Піднімати, підняти 4. Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою. К. ХП. 9. 5) = Піднімати, підняти 5. 6) = Піднімати, підняти 6. К. МБ. X. 5. 7) На глу́зи, на сміх підійма́ти. Насмѣхаться, осмѣивать, подымать на смѣхъ. Отак мене на глузи підіймають. Г. Барв. 367. Стали вдовиченків на сміх підіймати. Мет. 346. 8) — піднебе́ння. Объ опухоли миндалевидныхъ железъ говорятъ въ селѣ, что это піднебе́ння опа́ло, почему его должно підійня́ти, надавливая снизу пальцемъ и пр. Мнж. 158.
Підійма́тися, ма́юся, єшся, сов. в. підійня́тися, дійму́ся, мешся, гл. = Підніматися, піднятися. Дим до неба підіймавсь. Шевч. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. — А я підіймаюсь по дев'яти запорати. Г. Барв. 306.
Підійня́ти, ся. См. Підіймати, ся.
Підійти́. См. Підходити.
Піділля́ти, ллю́, ллєш, гл. = Підлити. Піділляла руточку дрібними слізоньками. Грин. III. 524.
Підіпе́рти, пру́, реш, гл. = Підперти.
Піді́плечка, ки, ж. Подоплека.
Підіпле́чувати, чую, єш, гл. Подшивать піді́плечку.
Підіпхну́ти. См. Підпихати.
Підірва́ти, ся. См. Підривати, ся.
Піді́сковий, а, е. Относящійся къ піді́ску. Піді́скове долото́. Долото, которымъ дѣлаютъ желобъ въ оси, чтобы вставить піді́сок. Черк. у. — залі́зо. Желѣзо рѣзкое толстое, употребляемое для піді́сків. Вас. 198.
I. Підісла́ти. См. Підсилати.
II. Підісла́ти, ся. См. Підстилати, ся.
Піді́сок, ска, м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 249.
Підіткну́ти, ся. См. Підтикати, ся.
Підітну́ти, ну́, неш, гл. = Підтяти.
Підітну́тися, ну́ся, нешся, гл. = Підтятися. Ніжки їй підітнулись — упала. МВ. I. 76.
Підіцькну́ти, кну́, неш, гл. Подбить? подстрѣлить? Ген перед шведами своїми Карл із носилок виглядав… Не залюбив небіжчик кулі, його що вранці підоцькнули. Греб. 353.
Під'їда́ти, да́ю, єш, сов. в. під'ї́сти, ї́м, їси́, гл. 1) Подъѣдать, подъѣсть. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318. 2) Подкрѣпляться, подкрѣпиться пищей, закусить. Як не під'їси, то й святих продаси. Ном. № 12110. Купи мені що під'їсти. Чуб. V. 577. 3) Поддѣвать, поддѣть. Заможнього чоловіка то иноді й под'їсть карбованців на кілька і сам же зараз викаже. О. 1862. I. 30.
Пі́д'їдень, дня, м. Насѣкомое, подъѣдающее коренья у растеній: медвѣдка. Лохв. у.
Під'їзди́ти, джу́, ди́ш, сов. в. під'ї́хати, ї́ду, деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Під'їхав до вогню, дивиться, — лежить змій. Рудч. Ск. I. 109. 2) Поддѣвать, поддѣть. Під'їхали нас братчики так, що тілько ушима стрепенули. К. ЧР. 360. Хто кого обдурив, під'їхав, підсів. Мир. Пов. II. 55.
Під'їзжа́ти, жа́ю, єш, гл. = Під'їздити. Чуб. V. 399.
Під'ї́сти. См. Під'їдати.
Під'ї́хати. См. Під'їздити.
Підка́джувати, джую, єш, сов. в. підкадити, джу́, диш, гл. Подкаживать, подкадить, подкурить.
Підказа́ти. См. Підказувати.
Підка́зування, ня, с. Подсказываніе.
Підка́зувати, зую, єш, сов. в. підказа́ти, жу́, жеш, гл. Подсказывать, подсказать.
Підкаменець, нця, ж. Пт. Saxicola. Вх. Пч. II. 14.
Підканцеляри́ст, та, м. Подканцеляристъ, приказной служитель. Підканцелярист із суда. Котл. НП. 350.
Підка́пок, пка, м. Монашеская ками-
