пропадаю. Шевч. 175. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Чуб. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Рудч. Ск. I. I. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний. Рудч. Ск. I. 6.
Пропа́жений, а, е. Пропавшій. Пропажені коні. НВолын. у.
Пропала́ти, ла́ю, єш, гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи (см. Палати 3). Пропалай мені мак.
Пропа́лий, а, е. Пропавшій.
Пропали́ти. См. Пропалювати.
Пропа́лювати, люю, єш, сов. в. пропали́ти, лю́, лиш, гл. Прожигать, прожечь.
Пропанува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Пробарствовать. 2) Процарствовать.
Пропа́нькатися, каюся, єшся, гл. Проняньчиться, проухаживать, провозиться.
Пропарубкува́ти, ку́ю, єш, гл. Пробыть парнемъ.
Пропасішникува́ти, ку́ю, єш, гл. Пробыть па́сішником. Я в того пана годів із сім пропасішникував. Харьк.
Пропасна́, но́ї, ж. Бездна, пропасть. Которії праведнії душі, — становіться одесну! Которії грішні, недостойні — западіте в пропасну. Грин. III. 149.
Пропа́сний, а, е. Лихорадочный. МВ. III. 91.
Пропа́сниця, ці, ж. Лихорадка. Мил. М. 57. Добридень, пропасниці! єсть вас сімдесят сім, а я принесла вам снідання всім. Чуб. I. 118.
Пропа́сти. См. Пропадати.
Про́пасть, ти, ж. 1) Гибель. Пху! на його пропасть! 2) Пропасть, бездна. ЕЗ. V. 39. Гн. II. 25.
Пропа́хати, хаю, єш, гл. Пропитать запахомъ, надушить. Пропахаєте ладаном і хати, й одежу. Левиц. I. 403.
Пропа́хатися, хаюся, єшся, гл. Пропитаться запахомъ. Годі вам усе з панами та з панами. Чи бач, як панами пропахалися. Мир. Пов. II. 67.
Пропа́щий, а, д. Погибшій, пропащій. Вона за тобою буде пропаща. Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі. Рудч. Ск. I. 62. Пропа́щі світи́. Пропало все. З тієї ляхівка вийшла, та така, що з голими руками не приступай; а сей москалем став. Пропащі світи! Св. Л. 247.
Пропекти́, ся. См. Пропікати, ся.
Пропе́рти, пру́, пре́ш, гл. Протащить, пронести. Гін з двоє оцей мішок як пропер, так тепер і спини не розігну. Харьк.
Пропе́ртися, пру́ся, пре́шся, гл. Пролѣзть, протиснуться, пройти. Яка тіснота, а він таки проперся, — он бач, спереду стоїть. Харьк.
Пропе́сти́ти, щу, стиш, гл. Пронѣжить извѣстное время.
Пропива́ти, ва́ю, єш, сов. в. пропи́ти, п'ю́, є́ш, гл. Пропивать, пропить. Всі свої гроші пропив. Рудч. Ск. II. 21. Пропива́ти ба́тька. О свадебныхъ гостяхъ: пить въ шинкѣ вмѣстѣ со свекромъ во вторникъ послѣ свадьбы. Мил. 125.
Пропи́й-воли, лів, м. Встрѣчено у Шевченка, въ значеніи: пропивающій воловъ, какъ эпитетъ чумака. Поли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками. Шевч. 248.
Прописа́ти. См. Прописувати.
Пропи́сувати, сую, єш, сов. в. прописа́ти, шу́, шеш, гл. 1) Писать, написать; написать въ письмѣ. Драг. 114. Од своїх рук листи писав.... а в листах прописував. АД. II. 23. Чому ж ти мені зараз сього не прописала? МВ. (О. 1862. III. 36). См. Приписувати 2. 2) Проводить, провести черту.
Пропита́ти, ся. См. Пропитувати, ся.
Пропи́ти. См. Пропивати.
Про́питок, тку, м. Пропитаніе. Пропитку немає. НВолын. у.
Пропи́тувати, тую, єш, сов. в. пропита́ти, та́ю, єш, гл. 1) Пропитывать, пропитать, прокормить. Ложки, тарілочки на базарь понесе, свою душу пропитає, ще й додому принесе. Чуб. V. 487. 2) Спрашивать, спросить, разспросить. Принеси, Боже, кого я люблю дуже! Ой хоч не його, дак товариша його: пропитаю про здоров'ячко його. Г. Барв. 527. (Нп.). Наняла я свого Степанка і стала пропитувати, щоб і дівчат понаймати. Г. Барв. 287. Дівчата й парубки так і пропитують на селі, де яка вдова живе да хорошу хату простірну має, щоб її просити у досвітчані матері. Г. Барв. 56. Пропитує.... чого лист той вернувся. Г. Барв. 508.
Пропи́туватися, туюся, єшся, сов. в. пропита́тися, та́юся, єшся, гл. Пропитываться, пропитаться, прокормиться. Жили і робили, і пропиталися. Кв.
Пропиха́́ти, ха́ю, єш, сов. в. пропха́ти, пха́ю, єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.
Пропиха́тися, ха́юся, єшся, сов. в. пропха́тися, пха́юся, єшся, гл. Протискиваться, протиснуться, протолкаться. Стала між народом пропихатись. Кв.
