167. 7) Раздѣвать, раздѣть. Увечері кличуть: „Іди до панночки — розбірати“. МВ. (О. 1862. III. 38). 8) Разбирать, разобрать, пронимать, пронять, начать дѣйствовать. Пропасницю лічать так: як тільки вона почне розбірать чоловіка.... Чуб. I. 119. Ой уже мою та головоньку та хміль розбіра. Чуб. V. 919. Радюка почала розбірати злість. Левиц. Його дуту туга розбіра. Г. Барв. 138.
Розбіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. розібра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. 1) Разбираться, разобраться на части. 2) Раздѣваться, раздѣться. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2595. Пані Висока не лягала й не розбіралась. Левиц. Пов. 290. Почав розбіраться. Геть розібрався, голий зостався. Грин. II. 127. 3) Усиливаться, усилиться. Як вітер розбереться, то погано буде хату крити. Зміев. у. 4) Зазнаваться, зазнаться и начать что угодно дѣлать. Як створив Бог жидів, то вони перше й шанувались, а дальше роскоренились та й розібрались. КС. 1883. III. 670.
Розбіснува́тися, ну́юся, єшся, гл. Разшалиться, разбуяниться. Було як розбіснується (кіт), то і хата йому тісна: і по столу, і по лавах, і по миснику. Сим. 229.
Розбісо́цький, а, е = Бісовський. Ой як отаман та соцький, то вони сини розбісоцькі. Чуб. V. 1012.
Розбія́ка, ки, м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. КС. 1882. X. 167. Грин. III. 591. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи. Харьк.
Розбли́скатися, каюся, єшся, гл. Засверкать отовсюду.
Розблюва́тися, люю́ся, єшся, гл. Начать сильно рвать.
Розблягу́зкати, каю, єш, гл. Разболтать. Це вже баби розблягузкали по всьому селу. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Розбо́вкати, каю, єш, гл. Раззвонить, разболтать.
Розбо́вкатися, каюся, єшся, гл. Раззвониться.
Розбо́втати, ся. См. Розбовтувати, ся.
Ро́збовток, тка, м. Невысиженное яйцо, яйцо-болтунъ.
Розбо́втувати, тую, єш, сов. в. розбо́втати, таю, єш, гл. Разбалтывать, разболтать, размѣшивать, размѣшать. Як болить живіт і приступає до серця, розбовтують мезиним пальцем з правші сіль у воді і п'ють. Ном. № 13628.
Розбо́втуватися, туюся, єшся, сов. в. розбо́втатися, таюся, єшся, гл. Разбалтываться, разболтаться.
Розбогара́дити, джу, диш, гл. Выпросить, раздобыть. Де б його розбогарадити грошей. Канев. у.
Розбо́ла, ли, ж. Причина, начало боли. Ой розбола серцю мому, як вечір настане. Гол. II. 383.
Розболі́тися, лі́юся, єшся, гл. Разболѣться, разнемочься. Не їв — зомлів, наївся — розболівся. Ном. № 12156. Гриць розгорівся, Гриць розболівся, прийшов четвер — вже Гриць помер. Чуб. V. 431.
Розбондарюва́тися, рю́юся, єшся, гл. Заняться бочарствомъ въ широкихъ размѣрахъ.
Розбо́рливий, а, е. Понимающій, разсудительный. Я жінка не розборлива, та й то розумію. Зміев. у.
Розборони́ти. См. Розбороняти.
Розбороня́ти, ня́ю, єш, сов. в. розборони́ти, ню́, ниш, гл. Разводить, развести дерущихся. Ном. № 9450. Як позбивали перекупки одна одній очіпки та в коси повчеплювались, то ледві вже водою розборонено їх. Прил. у. Почнуть одна одну за коси тягать…, поки хто не надійде да не розборонить. Чуб. II. 71. Бійка.... насилу розборонили люде. Мир. ХРВ. 260.
Розбо́рсати, саю, єш, гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано. Черк. у.
Ро́збрат, ту, м. 1) Разрывъ дружественныхъ отношеній, вражда. К. Кр. 38. Жили добре, а пішло у їх на розбрат.
Розбрести́ся. См. Розбродитися.
Розбреха́ти. См. Розбріхувати.
Розбреха́тися, шу́ся, шешся, гл. Поднять сильный лай. Ти винен, бра Рябко, що ніччу розбрехався. Г. Арт. (О. 1861. III. 83). 2) Разболтаться. Троянці п'яні розбрехались і чванилися без пуття. Котл. Ен. V. 15.
Розбри́зкати, ся. См. Розбризкувати, ся.
Розбри́зкувати, кую, єш, сов. в. розбри́зкати, каю, єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Розбри́зкуватися, куюся, єшся, сов. в. розбри́зкатися, каюся, єшся, гл. 1) Разбрызгиваться, разбрызгаться. 2) Разби-
