ваться, разбиться (о волнахъ). (Хвилі) розбризкуються об скелі. О. 1862. IX. 27.
Розбрика́тися, ка́юся, єшся, гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. V. 64.
Розбри́шкатися, каюся, єшся, гл. Раскапризничаться, разважничаться, расхвастаться.
Розбрі́хувати, хую, єш, сов. в. розбреха́ти, шу́, шеш, гл. Разбалтывать, разболтать, разносить, разнести (сплетни). Жінки дуже нетерплячі, — зараз розбрешуть, як тільки що почують. Рудч. Ск. I. 188.
Розбро́дитися, джуюся, єшся, сов. в. розбрести́ся, ду́ся, де́шся, гл. Разбредаться, разбрестись. Г. Барв. 205. Щоб не дуже розбродились. О. 1862. II. 55. Розбрелись прочане улицями. МВ. I. 17. Було зібрались людці, та тепера розбрелись. Полт. у.
Розбря́зкатися, каюся, єшся, гл. Сильно бряцать, звонить чѣмъ.
Розбубня́віти, вію, єш, гл. Разбухнуть.
Розбува́ти, ва́ю, єш, сов. в. розбу́ти, бу́ю, єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.
Розбува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. розбу́тися, бу́юся, єшся, гл. Разуваться, разуться. Ох і ночував я в своєї дівчини да й не розбувався. Мет. 240.
Розбуди́ти, ся. См. Розбужати, ся.
Розбужа́ти, жа́ю, єш, сов. в. розбудити, джу́, диш, гл. Разбудить, пробудить. Чуб. V. 55. Ви ж було ранесенько вставаєте та нас розбужаєте. Мил. 200. Нерано дочку розбудила. Чуб. V. 787.
Розбужа́тися, жаюся, єшся, сов. в. розбуди́тися, джу́ся, дишся, гл. Пробуждаться, пробудиться. Встаньте, браття, та розбудітеся. Чуб. V. 911.
Розбу́ркати, ся. См. Розбуркувати, ся.
Розбуркоті́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Разворчаться.
Розбу́ркувати, кую, єш, сов. в. розбу́ркати, каю, єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його. Стор. М. Пр. 18.
Розбу́ркуватися, куюся, єшся, сов. в. розбу́ркатися, каюся, єшся, гл. Пробуждаться, пробудиться, прійти въ себя отъ сна.
Розбу́рха́тися, ха́юся, єшся, гл. Разбушеваться.
Розбурхота́тися, чу́ся, чешся, гл. = Розбурхатися.
Розбу́ти, ся. См. Розбувати, ся.
Розбу́тий, а, е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Розбухи́катися, каюся, єшся, гл. Раскашляться.
Розбуя́тися, я́юся, єшся, гл. Разбуяниться, разбушеваться. Розбуялась ворожнета, голову воздвигла. К. Псал. 192.
Розва́га, ги, ж. Утѣшеніе, успокоеніе, развлеченіе. Левиц. Пов. 142.
Розважа́ння, ня, с. = Розвага.
Розважа́ти, жа́ю, єш, сов. в. розва́жити, жу, жиш, гл. Утѣшать, утѣшить, развлекать, развлечь. Іди, моя рибко, до сестриці: вона у великій печалі, — розважатимеш її. МВ. I. 143. У бандурку виграває і сам себе розважає. Мет. 73. Розважайте дівчиноньку, щоб не журилася. Нп. 2) Обдумывать, обдумать, взвѣшивать, взвѣсить обстоятельства дѣла. Ой куме ж мій, куме, ти розважний розуме, розваж тії слова, що я твоя кума. Чуб. I. 41.
Розважа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. розва́житися, жуся, жишся, гл. 1) Утѣшаться, утѣшиться, развлекаться, развлечься. Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, собі повеселійшав. Кв. I. 89. 2) = Розважати, розважити 2. Не розважившись з головою до чогось инного не важся. Ном. № 5837.
Розва́жити, ся. См. розважати, ся и розважувати, ся.
Розва́жний, а, е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме. Чуб. I. 41.
Розва́жно, нар. Разсудительно, благоразумно.
Розва́жувати, жую, єш, гл. 1) Развѣшивать, развѣсить. Мир. ХРВ. 32. 2) = Розважати, розважити 2.
Розва́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. розва́житися, жуся, жишся, гл. 1) Развѣшиваться, развѣситься. 2) = Разважатися, розважитися 2.
Розвали́ти, ся. См. Розвалювати, ся.
Розва́лювати, лю́ю, єш, сов. в. розвали́ти, лю́, лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили. Шевч. 200.
Розва́люватися, лююся, єшся, сов. в. розвали́тися, лю́ся, лишся, гл. Разваливаться, развалиться, разрушаться, разру-
