шиться. А горщок у печі розвалився, кип'ячи. Чуб. V. 635.
Розваля́ти, ля́ю, єш, гл. = Розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли. Левиц. Пов. 333.
Розва́нятися, няюся, єшся, гл. = Розбештатися. Це вже розванялось так, шо.... паскудне таке стало. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Розвари́ти, ся. См. Розварювати, ся.
Розварня, ні, ж. Лѣнивая женщина. Вх. Лем. 461.
Розва́рювати, рюю, єш, сов. в. розвари́ти, рю́, риш, гл. Разваривать, разварить.
Розва́рюватися, рююся, єшся, сов. в. розвари́тися, рю́ся, ришся, гл. 1) Развариваться, развариться. 2) Варить много кушаньевъ? Тепер піст, — нічого по багато розварюваться. Полт. г.
Розве́за, зи, ж. Разиня? Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє. Рк. Левиц. Ночувала другу (ніч) під березою з тобою, козаче, розвезою. Мил. 91.
Розвезти. См. Розвозити.
Розвере́джувати, джую, єш, сов. в. розвереди́ти, джу́, ди́ш, гл. Растравлять, растравить, разбередить. Я ще гірш розвередив твою болячку. Стор. II. 234.
Розвередува́тися, ду́юся, єшся, гл. Раскапризничаться. Мир. ХРВ. 33. Розвередувались (люде). Кв. II. 187.
Розвереща́тися, щу́ся, щи́шся, гл. Раскричаться.
Розверну́ти, ся. См. Розвертати, ся.
Розверта́ти, та́ю, єш, сов. в. розверну́ти, ну́, неш, гл. 1) Разворачивать, развернуть, разворотить. Розвернув якусь бумагу і читає замість лепорта. Кв. II. 268. 2) Развалить, разломить. Що ти таке посадив на лаві, що мало хати не розверне? Рудч. Ск. I. 65.
Розверта́тися, та́юся, єшся, сов. в. розверну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) Разворачиваться, развернуться, раскрываться, раскрыться. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист. Ном. № 11035. Розвернулась могила, виліз відтіля пан. Грин. I. 12. Круті гори розвернітесь, літа мої завернітесь. Чуб. V. 480. 3) Преимущ. сов. в. Разойтись, разыграться. Розвернулося весілля. Шевч. 109. 2) Распространяться, распространиться. Розвернулось би на ввесь світ. Левиц. I. 1. 221.
Розверти́, рну, неш, гл. = Розвернути. Гн. I. 179.
Розверти́ся, рнуся, нешся, гл. = Розвернутися. Шух. I. 74.
Розверті́ти. См. Розвірчувати.
Розве́ртувати, тую, єш, гл. = Розвертати. Йди на річку пери, не розгортуючи, не розвертуючи. Чуб. V. 739.
Розвесели́ти, ся. См. Розвеселяти, ся.
Розвеселі́ння, ня, с. Развеселеніе, развлеченіе. Зробив му жену.... ґля розвеселіня Адама. Гн. I. 10.
Розвеселя́ти, ля́ю, єш, сов. в. розвесели́ти, лю́, ли́ш, гл. Развеселять, развеселить. Мет. 80. Мил. 221. Ох заболіла в мене головонька, шо нікому розвеселити. Чуб. V. 223. Ані я сплю, ані лежу, туги на серденьку не розвеселю. Чуб. V. 346.
Розвеселя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. розвесели́тися, лю́ся, ли́шся, гл. Развеселяться, развеселиться. Грин. III. 55. Чуб. III. 147. Як о тобі спогадаю, то й розвеселюся. Чуб. V. 277.
Розвести́, ся. См. Розводити, ся.
Розве́штатися, таюся, єшся, гл. Постоянно шляться, бродить.
Розвива́ти, ва́ю, єш, сов. в. розви́ти, зів'ю́, єш, гл. 1) Развивать, развить. 2) Дѣлать, сдѣлать такъ, чтобы распустились растенія. Мале солов'я сади розвиває. Нп. Садами летіла, сади розвивала та своїми голосами. Чуб. V. 748. 3) Разворачивать, разворотить. Ой на, мила, біле плаття, не розвивай, не гляди, піди в Дунай попери. Чуб. V. 748. 4) Распускать, распустить, развернуть (знамя). Пішли, розвивши короговки. Котл. Ен.
Розвива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. розви́тися, зів'ю́ся, єшся, гл. 1) Развиваться, развиться. Ми попередили свою мову, розвиваючись на инчих полях. О. 1861. IV. 33. 2) Распускаться, распуститься. Мет. 108. Як ми з тобою спізнавалися, сухі дуби розвивалися. Мет. 69.
Розви́днитися. См. Розвиднятися.
Розви́дніти. См. Розвидняти.
Розви́днюватися, нюється, гл. безл. = Розвиднятися.
Розвидня́ти, ня́є, сов. в. розви́дніти, ніє, гл. безл. Свѣтать, разсвѣсть. А як стало розвидняти, пішов єм глядати. Гол. I. 196. Тільки розвидніло, — узяв своїх хортів і пішов. Рудч. Ск. I. 136.
Розвидня́тися, ня́ється, сов. в. розви́днитися, ниться, гл. = Розвидняти,
