Перейти до вмісту

Сторінка:Словник української мови. Том II. Д-Й. 1927.pdf/461

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
 
Ї.
 

Їбу́нка, ки, ж. Раст. Veronica Beccabunga. ЗЮЗО. I. 140.

Ї́волга, ги, ж. Пт. иволга. Їволга, їволга! свиню ссала, порося вкрала! (кажуть їволзі). А ти кобилу! — ніби каже їволга. Ном. № 10261.

*Їв'ю́рка, ки, ж. Белка. Волынь. Киевск. г. Сл. Яворн.

Їд, їду, м. Яд. Вх. Лем. 421.

Їда́, ди́, ж. 1) = Ї́жа. Хліб та вода, то козацька їда. Ном. № 12276. Той його гостит їдами, питєм. Гн. II. 177. *2) Рот. Шо у тебе, старий діду, мочуляна борода, а свиняча їда, а ведмежа похода. Нп. Сл. Яворн.

Їда́к, ка́, м. 1) = Їде́ць. Желех. *2) Во мн. ч. — зубы. Бач, а їдаки ще добрі: по їдаках так він би жив ще год півсотні. Екатер. г. Сл. Яворн.

Ї́дало, ла, с. Шутливо: желудок. Желех.

Їда́ло, ла, с. 1) Широкая часть ложки, та, которой набирается пища. Шух. I. 247. *2) Рот. Умивайся лучче! Чому миєш саме їдало? Мий усе лице. Екатєр. г. Сл. Яворн. Ум. Їда́льце.

Їда́льний, а, е = Їстовни́й. Желех.

*Їда́льня, ні, ж. Столовая. Сл. Нік.

Їда́ння, ня, с. Едение. Трепав з роботи, з сухоти, з їдання.

Їда́ти, да́ю, єш, гл. Едать, с'едать. Як я молодою бувала, по 40 вареників їдала, а тепер хамелю-хамелю, насилу 50 умелю. Ном. № 8146.

*Їда́чка, ки, ж. Едачка. Харьк. г. Сл. Яворн.

Їде́н, їдна́, не́. Один. Чи раз, чи два — їдна біда. Ном. № 4290. Ум. Їдне́нький. Їдненьке дитятко маю. НВолын. у.

Їде́ник, ка, м. = Єдина́к 1. Рк. Левиц.

Їдени́ця, ці, ж. = Єдини́ця. Ой була я у батенька та їдною їденицею. Грин. III. 681.

Їде́ння, ня, с. Еда, кушанье. Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких. Ном. № 14007.

Їде́ць, дця́, м. Едок. Рудч. Ск. I. 2.

Їдже́ння, ня, с. = Їде́ння. Чуб. II. 582. Драг. 281. За сидження нема їдження. Ном. № 10846.

Їди́ме, мого, с. С'естное. Позоставалось і питиме й їдиме. Рудч. Ск. II. 157.

Їдина́читися, чуся, чишся, гл. Быть в хороших отношениях, дружить. Їдиначитися з Лавром не можна. НВол. у.

*Ї́дини, ин. ж. Едение. Сл. Нік.

Їді́ння, ня, с. = Їде́ння. Там тобі питіння, там тобі їдіння, там тобі одпочивання. Мил. М. 90.

Їдки́й, а́, е́. 1) Резкий (о ветре). Їдкий вітер. Каменец. у. 2) С'едомый. Зелена солома їдкіша скотині. Черниговск. у.

Їдло́, ла́, с. Пища, еда. Драг. 307. Вх. Уг. А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови. МВ. (О. 1862. III. 62).

Їдна́к, нар. = Одна́к. Я їднак приїхав. Чуб. V. 137.

Їдна́ковий, а, е, їдна́ково, нар. = Одна́ковий, одна́ково. Ном. № 643.

Їднанки́, но́к, ж., мн. См. Єдна́нка 2. Шух. I. 34.

Їдна́ти, ся, на́ю, ся, єш, ся и пр. гл. = Єдна́ти, ся и пр.

Їдне́нький, а, е. Ум. от їде́н.

Їдно́літці, ців, м., мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці. Каменец. у.

Їдови́тий, а, е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.