(1965)
- Таміно. Де меч мій ?
- Зламався !
- Я зброї не маю !
- Де поміч ? Нікого !
- Безлюдні у гаї !
- Звертаюсь до неба ! От-от дожене ! /2/
- візьми мене, під захист свій,
- Дами. / з'являються, вбивають змія і розрубують на три частини /
- Зараз умри, жорстокий змій !
- Хвала ! Хвала ! навік забитий лиходій !
- Живе юнак ! /2/
- Загинув лютий злий хижак !
- Перша. Яке ганесеньке хлоп'я!
- Друга. Таких не бачила ще я!
- Третя. Любісіньке яке хлоп'я !
- Дами. Якби когось могла кохать.
- Його б воліла я обрать.
- Ходімо швидше до цариці,
- Вона вістями звеселиться:
- Можливо хлопченя оце
- Їй давній спокій принесе.
- Перша. Вам випаде цей труд -
- Я буду з ним отут.
- Друга дама. Нема потреби в Вас
- Я лишусь з ним весь час.
- Третя дама. Потреби в Вас нема
- Я лишуся сама
[1]
- Перша. Я буду з ним отут.
- Друга. Я лишусь з ним весь час.
- Третя. Я справлюся сама.
- Перша. Я буду...
- Друга. Я лишусь...
- Третя. Я справлюсь...
- Служниці. Я! Я! Я!
- Друга. Я маю йти?
- Третя. Я маю йти?
- Перша. Я маю йти?
- Третя. Ей, ей!
- Друга. Ей, ей!
- Перша. Ей, ей!
- Дами. Я маю йти? Гей, гей, піти мені!
- Вони лишаться з ним одні.
- Ні, ні! Думки страшні!
- Якби могла я тут зостатись
- Якби могла із ним зостатись
- Одній належав би мені!
- Вони не йдуть! Ото нудні!
- Тоді піду найкраще я!
- Ах мій красунь, бувай здоров!
- Ясний красунь, бувай здоров!
- Вернусь, краса моя!
- /виходить /
-
- Таміно. /опритомнів. здивовано озирається/.
- Де я? Чи справді я ще живу? /Підводиться, оглядається / Як? Він мертвий ? /здаля чутно звуки сопілки/. Хто це ? Якась людина ! / Ховається за дерево /.
- /Під час музичного вступу стежкою входить Папагено за спиною у нього - величезна клітка, що стирчить над головою, повна різних птахів, у руках - мисливська дуда, він дудить і співає/.
|
(1956)
- Таміно. Рятуйте, рятуйте!
- Від страху конаю!
- Ах, змій людожерний
- мене доганяє!
- Небесний владико!
- В цю мить проковтне!
- Рятуй, обороняй мене!
- Служниці. (Розрубують змія на три частини)
- Зараз умри, жорстокий гад!
- На смерть забитий лютий кат!
- Живе юнак!
- Уникнув смерті неборак.
- Перша. Яке гарнесеньке хлоп'я!
- Друга. Таких не бачила ще я!
- Третя. Картиночка, а не хлоп'я!
- Служниці. Якби могла когось кохать,
- Воліла б я обрать.
- Ходімо швидше до цариці,
- Вона вістями звеселиться.
- Можливо, хлопченя оце
- їй давній спокій принесе.
- Перша. Вам випаде цей труд,
- Я буду з ним отут.
- Друга. Ні, ні, не треба вас,
- Я лишусь з ним весь час.
- Третя. Потреби в вас нема,
- Я справлюся сама.
- Перша. Я буду з ним отут.
- Друга. Я лишусь з ним весь час.
- Третя. Я справлюся сама.
- Перша. Я буду...
- Друга. Я лишусь...
- Третя. Я справлюсь... Служниці. Я! Я! Я!
- Друга. Я маю йти?
- Третя. Я маю йти?
- Перша. Я маю йти?
- Третя. Ей, ей!
- Друга. Ей, ей!
- Перша. Ей, ей!
- Служниці. Піти мені, піти мені, мені!
- Вони були б із ним одні! Ні!
- Думки страшні!
- .
- Якби могла я тут зостатись,
- Якби могла із ним кохатись!
- Одній належав би мені...
- Вони не йдуть.
- Ото нудні!
- Тоді піду найкраще я.
- Ах мій красунь!
- Бувай здоров!
- Бувай здоров, краса моя!
- За мить вернусь ізнов! /виходять/
- Таміно /опам'ятовується/. Де я? Хіба зостався жити? Яка це сила мене врятувала? Де що там? В моїх ногах лежить не дихаючи змій! /Чути звуки дудочки/. Звідки ллються звуки? Де ж я, в якій незнаній країні? Сюди йде щось дивне... Та хто ж це? /Ховається за дере вами/.
|